568
ПСАЛЬМА 143. 144. 145.
Господи, вислухай молитву мою, нахили ухо до благання мого! Вислухай мене по вірностї твоїй, по справедливостї твоїй!
2. І не входи в суд із слугою твоїм, нїхто бо з живих не оправдиться перед тобою.
3. Бо ворог слїдить душу мою, топче життє моє до землї, закопує мене у темних місцях, як мерцїв давно померших.
4. І дух мій охляв в мене, серце моє ниє.
5. Згадаю днї давні, про дїла твої промишляючи; думаю-гадаю над творивом рук твоїх.
6. До тебе простираю руки мої; як спрагнена земля, так душа моя тебе жадає.
7. Поспіши, Господи, вислухай мене! Дух мій холоне. Не крий лиця свого передо мною! ато буду як ті, що йдуть в домовину!
8. Вранцї дай почути милість твою! Бо на тебе вповаю. Яви менї дорогу, котрою ступати маю! Бо до тебе підношу душу мою.
9. Рятуй мене, Господи, від ворогів моїх! До тебе прибігаю.
10. Навчи мене творити волю твою! Ти бо єси Бог мій; дух твій благий нехай по рівнинї веде мене.
11. Задля імени твого, Господи, оживи мене; у твоїй справедливостї виведи душу мою з тїсноти!
12. А по милостї твоїй вигуби ворогів моїх, і гнобителїв душі моєї занапасти! Я бо слуга твій.
Благословен Господь, скеля моя; він навчає руки мої до бою, до війни палцї мої!
2. Він моя милість і огорода моя, твердиня моя висока і мій спаситель; щит мій, і той, на кого я вповаю, котрий корить народ мій під мене.
3. Господи, що таке чоловік, щоб тобі знати про його, той син чоловічий, щоб ти зважав на його?
4. Чоловік, як той подих; днї його, як тїнь, що перелїтає.
5. Господи, прихили небо твоє, і зійди на долину! До гір торкнися, нехай задимують!
6. Блискай блискавками, і розсип їх! Пусти стріли твої, й замішай їх!
7. Простри руку твою з висоти, вихопи мене, і вирятуй із вод великих, із руки чужинцїв.
8. Уста їх про марне говорять, а правиця їх є правиця брехнї!
9. Боже, нову пісню тобі засьпіваю, на псалтирі десятострунній до похвальної піснї тобі заграю;
10. Тобі, що даєш спасеннє царям, ізбавляєш Давида, слугу свого, від меча смертиносного.
11. Вихопи мене і вирятуй з руки чужинцїв, котрих уста про марне говорять, а котрих правиця є правиця брехнї!
12. Щоб сини наші були, як висадки, зрощені в їх молодостї; дочки наші стрункі, як тесані стовпи угольні збудованої палати;
13. Щоб засїки наші були повні, всяким хлїбом багаті; щоб скотина наша тисячма множилась, десятки тисяч по вертепах наших;
14. Щоб корови наші телились; щоб не було влому, і жадного убитку, і жадної лайки на улицях наших.
15. Щасливий нарід, в котрого така доля! Щасливий нарід, котрому Господь — Бог його!
Вознесу тебе, мій Боже, і царю, і буду прославляти імя твоє по віки.
2. Щодня буду величати тебе, і імя твоє хвалити по віки.
3. Великий Господь і вельми достойний хвали, і величчє його недослїдиме.
4. Рід перед родом прославить твори твої, і звістить про могучі дїла твої.
5. Роскажу про пишну красу величчия твого, і про чудеса твої,
6. Будуть говорити про силу страшних дїл твоїх, а я звіщу про великі дїла твої.
