Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/584

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

572

Книга Приповісток Соломонових 2. 3.


КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 2. 3.


 14. Від тих, що радіють злу й ледарством веселяться,

 15. Що шляхи їх криві та що блукають по стежках своїх;

 16. Та щоб урятувати тебе від жони чужої, від жони другого, що солодко промовляв,

 17. Що друга юності своєї понехала й Божий заповіт вабула.

 18. Дім її веде до смерті, а стежкиїї до мерців у пеклї;

 19. Ніхто, хто вавернув до такої, невертається вже й не ступить на жизняну дорогу.

 20. Оце ж ступай дорогою добрих ідержись стежок, якими праведні ходять.

 21. Бо тілько праведні наслідятьвайманщину, й вікувати муть на ній вік чисті серцем;

 22. Ледачі же витрачені будуть ізземлі, і зрадники будуть викоренені 8 неї.

Голова 3.

Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповіді мої в серці.

 2. Бо з ними жити меш на сьвітїдовголїтен, і спокій принесуть вони тобі.

 3. Нехай любов тебе не кидав таправда; носи на шиї їх і напиши на таблиці серця твого, —

 4. А станешся любим і приятним іБогові й людям.

 5. Надійсь на Господа всїм серцемтвоїм і не покладайся на власний твій розум.

 6. У всіх стежках твоїх думай пройого, а він простувати ме шляхи твої.

 7. Премудрим сам себе не величайу думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.

 8. За се пошле тобі у тіло він 8доровле й силу в костї твої.

 9. Шануй Господа приносами 8 майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,

 10. А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.

 11. Кар Господніх не відкидай, мійсину, й не вважай собі 8а тягар картання його;

 12. Кого бо любить Господь, того віні карав, і ласкавий він до того, як 1 отець до сина свого.

 13. Блажен той чоловік, що придбавсобі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до внання.

 14. Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна 8 його більш як із золота.

 15. Коралі дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо 8 того, що ти бажаєш, не зрівнявся 8 нею.

 16. В правій руцї в неї — життєна сьвітї довге, а в лівій у неї — багацтво й слава.

 17. Усі шляхи її — шляхи приліт,і всї стежки її — вадоволеннє (серця).

 18. Вона — деревом життя про тих,хто її вдобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.

 19. Премудростю Господь поставивземлюка розумом утвердив небо.

 20. Його премудростю створились(морські) 6Є80ДНЇ, і хмари кроплять росою.

 21. Мій сину! не спускай Їх із очейтвоїх; ховай розум і розумную обачність.

 22. Вони будуть жизнею душі твоїйі окрасою шиї в тебе.

 23. Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.

 24. Коли лягати меш — не будешбоятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде.

 25. Не влякаєшся наглого страху,анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;

 26. Бо Господь буде надївю тобі, йстерегти ме, щоб 8а ногу не спіймався.

 27. У нуждї помогти бідасі не одхиляйся, коли рука твоя 8долїе се вробити.

 28. Не говори твойму ближньому:Йди собі й прийди 8нов, вавтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день 8автрішнїй.)

 29. Не мисли зла тому, хто безпечіз тобою живе.

 30. Не сварись І8 чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподіяв злого.

 31. Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;