Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/588

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

576

Книга Приповісток Соломонових 8. 9.


КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 8. 9.

а все, що безбожне, — гидота устам моїм.

 8. Беї слова уст моїх справедливі;нема в них облуду анї омани.

 9. Всі вони ясні тому, хто має розум,і справедливі для тих, що знання набули.

 10. Прийміть мою науку над сріблораднице, знаннє моє ви цінуйте над золото щире;

 11. Мудрість бо над перли дорожша,й нїчо, що можна бажати, 8 нею не врівнаесь.

 12. Я, премудрість, пробуваю 8 ровумом і шукаю розважливого 8нання.

 13. Страх Господень — значить ненавидіти 8Ло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.

 14. В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.

 15. Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;

 16. Мною правлять князі й вельможні, та всї судді землі.

 17. Люблю я тих, що мене люблять,і хто мене шукав, той знайде мене.

 18. 1 богацтво й слава в мене, всіблаганеминущі й справедливість;

 19. Плоди мої лучпгі волота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.

 20. Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками,

 21. Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнв добро, й скарбівні їх я наповнюю.

 22. Господь мав мене перед ровпочатком путей своїх, перш ніж що сотворив, з правіків;

 23. Од вічності* мене він помазав,від почину, перед настаннем землі.

 24. Я родилась, як ще не було безодень, як ще ніде джерела водою не дзюрчали.

 25. Родилась, як ще з землі* не воздвиглись гори, перше ніж горби постали ;

 26. Як іще він не сотворив ні* землї,нї степу, нї грудок тих, що з них зліпивсь круг земний.

 27. Як розпростирав він небо, булая там. Як він закруглював кружало безодні,

 28. Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),

 29. Як давав морю приказ, щоб водине переступали гряниць його, як він підвалини землі* закладав, —

 30. Тодї* була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,

 31. Веселячись на земному крузі*його, радість же моя була — діти ліодскі.

 32. Проте ж, діти, слухайте мене; йблагословенні ті, хто стежок моїх пильнує.

 33. Слухайте науки, й будьте мудрі,та й не одступайте від неї.

 34. Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебував день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!

 35. Бо хто знайшов мене, 8найшовжитте, й одержить ласку від Господа:

 36. Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.

Голова 9.

Премудрість вбудувала будинок собі, витесала сім стовпів до него,

 2. Заколола жертви, налила винай приготовила стіл у себе;

 3. Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:

 4. Хто невчений простак, звертайсюди! а тим, що на ровум убогі, сказала:

 5. Прибувайте та їжте мій хлїб івино моє пийте;

 6. Покидайте дурноту, й жийте, таходіте стежками, що вам розум укаже!

 7. Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.

 8. Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;

 9. Дай науку мудрому, — зробитьсяще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.

 10. Почин премудрості* — страх Господень, а півнаннє сьвятого — се розум;