Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/589

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

577

Книга Приповісток Соломонових 9. 10.


КНИГА НРШЮВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 9. 10.


 11. Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.

 12. Коли ти мудрий, то мудрий єсисобі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.

 13. Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,

 14. Сїдав на стілцї вона в своймубудинку, на підвисшених місцях у місті,

 15. Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:

 16. Хто неук, вавертай сюди! а недоумкові каже:

 17. Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.

 18. А він і не знав, що там самі мерці, а ті, кого вона закличе, — в преисподнїй.

Голова 10.

Розумний син свойму отцеві втіха, а син безумний — материне горе.

 2. Не дають користі добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.

 3. Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.

 4. Біднів, хто лїнивий на роботу,трудящая ж рука дає багацтво.

 5. Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний.

 6. Благословенне над головою праведника, уста ж безбожника його насилство заціпить.

 7. Намять про праведника останеблагословенна, їмя же безбожних огидне.

 8. Мудрий приймав серцем заповіді,а безумний устами спотикається.

 9. Хто ходить у правоті, ходить убеспецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.

 10. Хто моргає очима, розбуджуєдосаду, а глупий устами спотикнеться.

 11. Уста праведного — се джереложизнї, уста же безбожних неправедність ховають.

 12. Ненависть сварнї роздуває, любов же всі гріхи покриває.

 13. В устах розумного мудрість пробуває, на тіло ж безумного ціпок спадає.

 14. Що мудрий знає, те він ховає,уста же дурного — се близька погибель.

 15. Багацтво — се утверджене містобагатиреві, а злидні — се страх убогому.

 16. Праця праведного — для життя,надбаннє безбожника — на гріх.

 17. Хто хоронить науку, той на дорозі до жизнї, хто ж відкидає докір, по бевдоріжжу блудить.

 18. Хто таїть ненависть, у того устаобманливі, а хто ровсіває обмову, той дурний.

 19. Многомовність не встережесьгріха, хто ж вдержув язика — розумен.

 20. Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь.

 21. Праведного уста навчають «пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.

 22. Господня благодать — вона богатим робить, і горя з собою не приносить.

 23. Чинити зло — безумному забава, розумний же її у мудрості знаходить.

 24. За що безбожного страх обнцмає, те його не мине, а праведних 6ажанне сповниться.

 25. Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний — мов би на вічних підвалинах.

 26. Що оцет вубам а дим очам, телїнивий тим, що послугуються ним.

 27. Господень страх днів причиняє,безбожного ж літа скоротяться.

 28. Дожиданнє праведних — радість,а надїя безбожних погибне.

 29. Безвинному дорога Господня —твердиня, а страх беззаконникам.

 30. Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землі.

 31. Праведного уста родять мудрість,язик же злющий буде витятий.

 32. Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.

37