579
Книга Приповісток Соломонових 12. 13.
лять його, а переворотний серцем буде в погорді.
9. Лучше бути собі простим і заробляти на себе, ніж величати себе знатним, а не мати хлїба.
10. Праведний журиться й про житте скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
11. Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той ровуму не мав.
12. Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
13. Безбожний замотується в словаусть своїх; та праведник вийде 8 біди.
14. Із плодів усть своїх насичуєсьчоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.
15. Дурному шлях його здається простим, ровумен же той, хто слухає поради.
16. Дурний досадує й вараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
17. Хто говорить (на судї) те, що,знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
18. Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий загоює.
19. Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.
20. Омана — в серці в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
21. Праведному біди ніякої не буде,а в беззаконників нещастя буде повно.
22. Гидота в Господа уста, що ложсплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
23. Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
24. Трудящого рука доробиться пановання, а лінива буде підданою.
25. Туга в серцї придавлює людину,та слово приязне її розвеселяє.
26. Праведний показує ближньомусвойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівці.
27. Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику ціну.
28. На доро8Ї правди — життє, йнема на її стежцї смерті.
Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.
2. Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників — зло.
3. Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.
4. Душа в лінивого жадає, та дармо,а душа трудящих засититься.
5. Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.
6. Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.
7. Той за багатого себе скрізь виставляє, а справді він нічого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.
8. Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.
9. Сьвітло праведних весело горить,у безбожних же сьвічник потухає.
10. Між гордими — одні тільки сварки, а хто чинить усе 8а порадою — у тих мудрість.
11. Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.
12. Надія, коли довго тріває, мучитьсерце, а справджене бажаннє — се Дерево ЖИ8НЇ.
13. Хто словом нехтує, той шкодитьсобі, а хто боїться заповіді, той має 8аплату.
14. Наука мудрого — се жизнянакриниця; вона відвертає від сітей смерті.
15. Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.
16. Розумний 8 розглядом діло робить, а дурний виносить на показ дурноту.
17. Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець — ратунок.
18. Злидні й стид тому, хто нехтуєнауку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.
19. Як спевниться бажаннє, то любо
