Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/594

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

582

Книга Приповісток Соломонових 16. 17.


КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 16. 17.

гріх, і страх Господень одводить од

 7. Як чоловікові путі приятнї Богу,так мирить він із ним і ворогів його.

 8. Лїпше не многе з правдою, аніжз кривдою добутки превеликі.

 9. Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.

 10. В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.

 11. Вірна вага й мисочки вагові уГоспода, в його й усї камінці вагові в саквах.

 12. Ненавидне царям людей безбожних діло: бо правдою стоїть престол твердо.

 13. Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.

 14. Царська досада—се вістун смерті, та мудрий чоловік улагодить його.

 15. В ясному погляді царському —життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.

 16. Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.

 17. Путь праведних одвертавсь відзла; той береже душу свою, хто береже путь свій.

 18. Попереду погибелі йде гординя,а поперед упадку — надуте серце.

 19. Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.

 20. Хто веде діло розумно, той знаходить щасте; блажен, хто в Господї надію має.

 21. Розсудливим назвуть того, в когомудре серце, та красномовність додасть ваги ученості.

 22. Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.

 23. Серце в мудрого чинить Я8ИК його мудрим; воно й губам його в промові помагає.

 24. Приятна мова — се текучий мідіз соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.

 25. Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смерті.

 26. Працюючий працює для себе, бопримушує рот його до того.

 27. Лукавий чоловік задумає лихо,й в устах у його — мов огонь жеру щий.

 28. Зрадливий чоловік сїе незгоду,а доносчик і приятелїв розводить.

 29. Чоловік підступний ближнього8 путя звертає, й веде його на лиху дорогу;

 30. Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.

 31. Вінок величній — волоссе біле,коли внайдеся на праведній дорозї.

 32. Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.

 33. У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.

Голова 17.

Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.

 2. Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок розділить.

 3. У горнї й в огні очищавсь золотой срібло, Господь же витрібовує серця.

 4. На злющу мову лиш падлюка вважає ; лукавий слухає зрадливого навчання.

 5. Хто вбогого поругав, той творцяйого зневажає; кого нещасте звеселяє, той не зістанеться безкарен.

 6. Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дітей — родичі їх.

 7. Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.

 8. Гостинець — се дорогий камінь утого, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.

 9. Хто провину покриває — любовншукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертав.

 10. Розумного докір більше діймає,нїж дурного сто вдарів.

 11. Хто бурить — у того тілько лихе на думці; на його посланий буде ангел без милосердя.

 12. Лучше стрітити ведмедицю, щоїй дітей взято, нїж дурного 8 його дурнотою.

 13. Хто за добро платить атом, від.того домівки не відойде зло.