Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/601

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

589

Книга Приповісток Соломонових 25. 26.


КНИГА ПРИПОВІСТОК


 9. Судися з противником твоїм, алетайни його не зраджуй,

 10. Щоб хто не насьміявсь із тебе,се почувши, а тодї не слава твоя все £уде на тобі.

 11. Як золоті яблочка на прозорійсрібній тарілці, так слово, сказане до ладу.

 12. Як перстень золотий, й дорогаприкраса, так мудрий докірник уважному уху.

 13. Чим у жнива сніжна прохолода,тим в вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.

 14. Як хмари й вітри без дощу, такчоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дав.

 15. Лагідність прихиляв ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.

 16. Коли знайшов ти мед, так їж досхочу, та гляди, щоб 8 переситу не довелось, його вернути.

 17. Не вельми то вчащай до домутвого друга, а то переситиш його й станешь ненавистним.

 18. Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.

 19. Що зуб спорохнілий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.

 20. Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.

 21. Голоден ворог твій, ти хлїбомнагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;

 22. Тим бо збереш жарюче утле наголову йому, й Господь се нагородить тобі.

 23. Північний вітер дощ наганяв, апотайний язик сердиті лиця робить.

 24. Ліпше жити в кутку на крівлї,нїж 8 жоною сварливою у широкій хаті.

 25. Як прихолодная вода дуіпї у згазї. так добра звістка з далекої країни.

 26. Як скаломучений колодїзь чикриниця, так правий, що тремтить перед безбожним.

 27. Як нездорово їсти надто многомеду, так добуватись слави — не в славою.

СОЛОМОНОВИХ 25. 26. 589


 28. Що місто отворене й без муру,те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.

Голова 26.

Як літом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.

 2. Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.

 3. Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.

 4. Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.

 5. Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.

 6. Той ноги сам собі підрізує на своюмуку, хто розпорядок свій дає через дурного.

 7. Як ноги в кривого підоймаютьсяне рівно, так само й приповість в устах безумних.

 8. Що камінь дорогий укладати впращу, те саме — дурневі віддати шану.

 9. ІЦо в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.

 10. Розумний господарь усячину самробить, дурний наймає всіх, кого де нї зустріне.

 11. Як пес вертаєсь до блювотинисвоєї, так дурний повторяє дурощі свої.

 12. Бачив ти чоловіка, що себе 8амудрого має? На дурного більш надії, аніж на такого.

 13. Лїнивий каже: „Лев на дорозї!лев на царинї!“

 14. Як двері обертаються все на своїхвавісах, так легун — на свойму ложі.

 15. Лїнивий спускає руку свою вмиску, та тяжко йому донести її до рота.

 16. Легун здається сам собі мудрійптим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.

 17. Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.

 18. Як той, хто з засідки мече огонь,стріли й смерть,

 19. Так і чоловік, що зрадливо шко