Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/603

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

591

Книга Приповісток Соломонових 28. 29.


КНИГА ПРИИОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ 28. 29.

розумним і тямущим мужом — він довговічен.

 3. Убогий чоловік, що вбогих оббирав, — се ливень проливнии, що хлїб на нивах змивав.

 4. Відступники від вакону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, — гнїв на них мають.

 5. Ледачі люде не розуміють правди;хто вірен Господу, такий на все розумен.

 6. Лучший ТОЙ 8ЛИДЄННИК, що непорочен ходить, ніж багатир, що кривими путьми ступав.

 7. Додержуєш вакон, — розумнийсин ти в батька, з ледачими дружиш, — отця твого соромиш.

 8. Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагав вбогим.

 9. Хто ухо відхиляє, щоб не слухатьзакону, того й молитва — хиба лиш гидота.

 10. Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.

 11. Чоловік багатий — мудрий вочах своїх, та влиденник розумний його осоромить.

 12. Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.

 13. Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.

 14. Щасливий чоловік, що все встрасї ходить; хто ж серце вапече, у біду попаде.

 15. Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людині*.

 16. Нерозумний володїтель тіснитьлюдей многих, хто ж користі не любить, — життє продовжає.

 17. Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, — хоч би втікав і в могилу, ніхто його не здержить.

 18. Хто ходить в невинності*, не довнае шкоди, хто ж ступає путьми кривими, — на одній з них впаде.

 19. Хто наше свою землю, мати мгщо їсти, хто ж.любуєсь у неробстві, глодати ме злидні*.

 20. Вірний чоловік — богатий наспасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари.

 21. Не добре, в суді вважати на особу ; такий чоловік й за окраєць хліба одступить від правди.

 22. Завидливий наздогін біжить забагацтвом, і не в догад йому, що здогонить злидні.

 23. Хто другому дорікав, вдобуде зчасом більше ласки, як той, що лестить Я8ИК0М.

 24. Хто в батька-матері вкраде, тай каже: „се не гріх“, — той товариш рабівника.

 25. Надутий ровпалюв сварку, хтож надїєсь на Господа, — добро йому буде.

 26. Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудрості* — спасеться ВІД 8ЛОГО.

 27. Хто вбогому дає, не гнати менужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають.

 28. Як бевбожні йдуть у гору, — ховаються люде; як же вони упадають, — праведник більшав.

Голова 29.

Коли чоловіка картають, а він все таки тугопшйий, то й буде розбитий, й не буде йому ліку.

 2. Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тоді* народ стогне.

 3. Хто любить мудрість, той отцевівтіха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.

 4. Правосуд царя скріпляє країну,хто ж бажає подарунків, — пустошить її.

 5. Хто леститься другу свому, стежить сїтї під ноги йому.

 6. В грісі в ледачого — сіть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.

 7. Праведний щиро вникає у справубідних, безбожний не розбірає справи.

 8. Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.

 9. Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.

 10. Безвинного не люблять душогубці, а праведні журяться про життє його.