591
Книга Приповісток Соломонових 28. 29.
розумним і тямущим мужом — він довговічен.
3. Убогий чоловік, що вбогих оббирав, — се ливень проливнии, що хлїб на нивах змивав.
4. Відступники від вакону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, — гнїв на них мають.
5. Ледачі люде не розуміють правди;хто вірен Господу, такий на все розумен.
6. Лучший ТОЙ 8ЛИДЄННИК, що непорочен ходить, ніж багатир, що кривими путьми ступав.
7. Додержуєш вакон, — розумнийсин ти в батька, з ледачими дружиш, — отця твого соромиш.
8. Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагав вбогим.
9. Хто ухо відхиляє, щоб не слухатьзакону, того й молитва — хиба лиш гидота.
10. Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.
11. Чоловік багатий — мудрий вочах своїх, та влиденник розумний його осоромить.
12. Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.
13. Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.
14. Щасливий чоловік, що все встрасї ходить; хто ж серце вапече, у біду попаде.
15. Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людині*.
16. Нерозумний володїтель тіснитьлюдей многих, хто ж користі не любить, — життє продовжає.
17. Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, — хоч би втікав і в могилу, ніхто його не здержить.
18. Хто ходить в невинності*, не довнае шкоди, хто ж ступає путьми кривими, — на одній з них впаде.
19. Хто наше свою землю, мати мгщо їсти, хто ж.любуєсь у неробстві, глодати ме злидні*.
20. Вірний чоловік — богатий наспасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари.
21. Не добре, в суді вважати на особу ; такий чоловік й за окраєць хліба одступить від правди.
22. Завидливий наздогін біжить забагацтвом, і не в догад йому, що здогонить злидні.
23. Хто другому дорікав, вдобуде зчасом більше ласки, як той, що лестить Я8ИК0М.
24. Хто в батька-матері вкраде, тай каже: „се не гріх“, — той товариш рабівника.
25. Надутий ровпалюв сварку, хтож надїєсь на Господа, — добро йому буде.
26. Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудрості* — спасеться ВІД 8ЛОГО.
27. Хто вбогому дає, не гнати менужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають.
28. Як бевбожні йдуть у гору, — ховаються люде; як же вони упадають, — праведник більшав.
Коли чоловіка картають, а він все таки тугопшйий, то й буде розбитий, й не буде йому ліку.
2. Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тоді* народ стогне.
3. Хто любить мудрість, той отцевівтіха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
4. Правосуд царя скріпляє країну,хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
5. Хто леститься другу свому, стежить сїтї під ноги йому.
6. В грісі в ледачого — сіть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
7. Праведний щиро вникає у справубідних, безбожний не розбірає справи.
8. Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
9. Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
10. Безвинного не люблять душогубці, а праведні журяться про життє його.
