Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/61

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

49

Перва книга Мойсея 44. 45.


ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 44. 45.

ми йому слова пана добродія нашого.

 25. Каже ж нам панотець наш: Ідіть,ізнов та купіте трохи збіжа.

 26. Ми жвідказали: Не можлива річійти! Коли ж брат наш меньший пійде з нами, пійдемо; бо шкода вбачати нам у вічі мужа громадського того, як брат наш меньший та не буде з нами.

 27. Каже ж раб твій, панотець наш,до нас: Ви знаете, що двох уродила менї жена моя.

 28. 1 один пійшов од мене, і казавя: Певно розірвано його на шматтє, та й не бачив його й досі.

 29. Коли ж оце візьмете й сього відмене, і станеться йому пригода, зведете старощі мої в смутку на той сьвіт.

 30. Тим же то, як пі йду я до рабатвого, панотця мого, та хлопця не буде з нами? Душа ж бо його та звязана з душею малого,

 31. Так станеться таке, що як побачить, що нема хлопця з нами, то певно й раби твої зведуть сиве волоссє раба твого, панотця нашого, смутком в землю.

 32. Бо раб твій зробивсь порукоюмойму панотцеві за хлопця, і ясив: Коли не приведу його до тебе, так нехай буду непрощений тобі до віку.

 33. Тим же то буду тепереньки замість хлопця тобі рабом, а хлопець нехай іде з браттвм своїм.

 34. Як бо менї йти до панотця, хлопця ж не буде зо мною? Не мушу вбачати лихої години, що побе панотця мого.

Голова 45.

І не здолїв більш перемогати себе перед усїма, що стояли навкруги, і закричав: Геть усї від мене! І не зісталось нікого при Йосифі, як признававсь браттю свойму.

 2. І заплакав у голос, і почули Египтяне й усяигоспода Фараонова. м3. І каже Йосиф браттю свойму: Я Йосиф! Чи жив іще панотець мій? І не здолїли брати відказати йому; стрівожились бо перед ним.

 4. Каже ж Йосиф браттю свойму:Приступіте, до мене. І приступили. І каже: Я Йосиф, брат ваш, що продали ви в Египет.

 5. Тепер же не сумуйте, і не вдавайтесь у тугу, що продали мене сюди ; про те бо, щоб ми були живі, послав мене Бог перед вами.

 6. Се ж бо вже друге літо голодуєземля, а ще пять років осталось, що не буде нї оранки нї жнив.

 7. І послав мене Бог поперед вамипереховати вам останок на землі, іратувати ваші душі великим поратунком.

 8. Оце ж не ви послали мене сюди,а Бог, і зробив мене отцем Фараонові, і паном усього його дому, і зверхником усієї землі Египецької.

 9. Ідіте ж хутко до панотця мого,і промовте йому. От що говорить син твій Йосиф: Бог зробив мене паном усього Египту; йди ж до мене, не гайся.

 10. 1 осядешся в Гозен землі, і будешпоблизу в мене, ти й діти твої, і твоїх дітей дїти, і вівцї твої, й воли твої, і все твоє.

 11. І харчувати му тебе; ще бо пятьгод буде голодних на землі, ато дійшов би до злиднів і ти і дом твій і все твоє.

 12. Оце ж очі ваші бачили й очі Беняминові, брата мого, що се уста мої промовляють до вас.

 13. Возвістіте панотцеві мойму провсю славу мою в Египтї і про все, що ви бачили, та хутенько приведіте панотця мого сюди.

 14. І впавши на шию Беняминові,братові свойму, плакавсь над ним; і Бенямин плакавсь на шиї в його.

 15. І цілуючи все браттє своє, плакавсь над ними, а потім промовляли до його брати його.

 16. І пронеслась чутка про се до господи Фараонової: Поприходили браттє Йосифовє ! І любо се було Фараонові й дворянам його.

 17. Озветься ж Фараон до ЙосиФа:Скажи браттю твойму. От що вчиніте: Понавючуйте скотину свою та йдіть у Канаан землю,

 18. І, взявши батька вашого й родину вашу, прибувайте до мене; дам вам що найлучче в землі Египецькій, і живити метесь плодами землі.

 19. Ти ж повели їм узяти колесницїз Египецької землі про дітей ваших,