Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/625

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

613

Книга пророка Ісаїї 10. 11.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇЇ 10. 11.


 10. Та же рука моя загорнула ті царства ідолські, а в них більше божищ, нїж у Ерусалимі та в Самариї!

 11. Хиба ж я не вчиню те саме 8 Ерусалимом і богами його, що вчинив із Самариею й ідолами її?

 12. Та станесь: як довершить Господь усе те на Сионї, що 8адумав, і все скінчить в Ерусалимі, тодї скаже: Навідаюсь тепер до справ надутого серця в царя Ассирийського та до гордині звисока глядючих очій його!

 13. Він бо каже: Се силою руки моєїі моєю агудрістю я отте зробив, бо я розумний: я пересуваю гряницї в народів і ровхапую скарби їх, та скидаю 8 престолів, неначе велит;

 14. 1 рука моя захопила, мов гнїзда,багацтва в народів, і як забірають покинуті в них яйця, так я побрав всї землї, а нїхто й крилом не рушив, не отворив рота й не писнув.

 15. Та чи хвалиться ж сокира передтим, що нею рубає? Хиба ж пила гордиться перед тим, хто її тягне? Як коли б палиця піднімалась на того, хто її піднімає; як коли б кий піднімався, коли він лиш деревина!

 16. За се пошле Господь, Господьсил, сухоти на товстих у його, а між знатними в його вапалить полумє, мов полумє огня.

 17. Сьвітло Ізрайлеве* спаде на йогоогнем, і Сьвятий його буде полумем, що пожере тернину його й бодяки його одного дня.

 18. 1 гай його й сад роскішній вигубить він із душею й тілом, і стане він — умираючим чахотником**;

 19. А останок дерев із його лїса такзмалїє, що й дитина його списати зможе.

 20. І станесь того часу: останок Ізраїля й ті, що врятуються 8 дому Яковового, не будуть уже на силу того, хто їх бив, уповати, а покладати муть надїю щирим серцем на Бога, Сьвятого Ізрайдевого.

 21. Останок, останок з Якова, навернесь до Бога сильного.

 22. Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було* Бог. ** IV. Цар. 19, 37. стільки люду, як піску в морі, то тілько малий лишиться останок, що навернесь до Бога; се бо безмірна справедливість призначила таку погибель.

 23. І призначену вигубу довершитьГосподь, Господь Саваот, по всїх країнах.

 24. Та все ж таки говорить Господь,Господь сил: Народе мій, живучий в Сионї! не бійся Ассура. Він побе тебе палицею й тростину підніме на тебе, як чинив Египет:

 25. За малий час, за дуже малий —промине моя досада, а лютий гнїв мій звернесь на їх вигубу.

 26. І підніме Господь сил бич, якколись до побою Мадіяма на Ориві, або як простер був палицю понад море, й здійме її, як на Египтян.

 27. 1 станесь того часу: здійметься8 плечей у тебе тягар його, й ярмо його — з шиї твоєї, й розпадеться ярмо від товщі.

 28. Ось він ійде на Аїят, проходитьМигрон, в Михмасї покидає тягарі свої.

 29. Переходять тіснини; в Геві ночують; Рама тремтить; Гива Саулова розбіглась.

 30. Гукай голосно, дочко Галиму;нехай почують тебе Лаїс та й Анатот бідний!

 31. Мадмена розбіглась, а й з Гевиму осадники сквапно утікають.

 32. Ще лиш день простоїть він уНобі, та погрозить рукою Сионові, узгіррю Ерусалимському.

 33. Но Господь, Господь Саваот, 8Ірве страшною рукою віттє дерев сих, а ті, що величаються ростом, будуть зрубані, високі — на землю повалені,

 34. Густий гай він сокирою витне,Всемогучий повалить Ливана.

Голова 11.

І вийде пагонець із кореня Ессейового і вітка виросте з кореня його.

 2. І спочине на йому дух Господень,дух премудрості й розуму, дух ради й кріпостї, дух знання й побожності^

 3. І сповниться страхом Божим; ісудити ме він не, як око бачить, і не, як ухо чує, — присуд видавати.

 4. По справедливості* судити ме вбо