Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/626

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

614

Книга пророка Ісаїї 11. 12. 13.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇІ 11. 12. 13.

гих, а справи злиденних на землї по правді рішати. Палицею слова ударить він 8емлю, і безбожного погубить уст своїх духом.

 5. Справедливість буде в його поясом чересел, а правда — піддеревом ребер у його.

 6. Тоді буде вовк укупі І8 ягняткомжити, барс — із козеням лежати; та й телятко, левчук і віл зможуть жити разом, а мала дитина вможе їх пасти.

 7. І ведмедиця й корова вкупі пастись будуть, а їх маленкі лежати мут поруч, ба й лев соломою харчитись разом з волом буде;

 3. 1 хлопятко грати меться над нороюгаспида, і дитина засуне руку свою у гніздо змиїне.

 9. На всій сьвятій горі в мене одніодним шкодити не будуть, бо земля так повна буде ровуміннєм Бога, як водою море.

 10. 1 буде того часу: до пагонця з кореня Ессейового, що стане знаменом народам, навернуться погани, — й гріб його буде славен.

 11. 1 буде ще в той час: Господь простягне знов руку свою, щоб вернути до себе останок люду свого від Ассура, із Египту, з Патросу, й 8 Кушу та 8 Еламу, із Сеннару й з Етаму та з островів моря.

 12. 1 підійме знамено своє між народами й позбірае вигнанників Ізрайлевих, і скличе розсіяних Юдеїв з усїх чотирьох сторін 8ЄМЛЇ.

 13. 1 перерветься зависть у Ефраїма,й вигинуть ті, що на Юду ворогують. ЕФраїм перестане завидувати Юдї, а Юда не буде гнобити Ефраїма.

 14. І полетять через плечі Филистіївна захід, і поберуть здобич від усїх на сході; на Едома й Моаба руку наложать, та й діти Аммона будуть їм піддані.

 15. 1 висушить Господь залив моряЕгипецького, й простягне руку свою на ріку в силі духа свого, й розділить її на сім бродів, так що й в сандалях перебрести зможеш.

 16. , А тодї останок народу його, щозостанесь від Ассура, мати ме шлях ще ширший, як мав Ізраїль, вийшовши з землі Египецької.

Голова 12.

І промовиш того дня: Славлю тебе, Господи! Ти гнівався на мене, але одвернув вси гнїв твій і потішив мене.

 2. Оце Бог — спаситель мій: я вповаю на його й не вбоюся; Господь бо — сила моя, й пісня моя — Господь; він стався менї спасеннвм.

 3. 1 будете в радощах черпати воду8 жерел спасення,

 4. 1 скажете тоді: Славіте Господа,призивайте ймя його; розповідайте між народами пцо діла його; напоминайте, що імя його велике!

 5. Сьпівайте Господеві, бо він учинив велике, — нехай дознаються про

СЄ ПО ВСІЙ 8ЄМЛЇ!


 6. Радуйся і веселися, осадничко Спонська, бо величний серед тебе Обвитий Івраїлїв!

Голова 13.

Слово пророче про Вавилон, виска8ане Ісаїєм, сином Амосовим:

 2. Підійміть 8намено воєнне* на верху гори, кликнїть голосно, махнїте рукою, щоб наступали на ворота снх вельмож!

 3. Я дав приказ тим, що їх вибрав;я покликав сильних, щоб довершили гнїв мій, радіючи славою, яку даю їм.

 4. Ось, окрик по горах, наче великої товпи людей, гомін зворушених царів та народів зібраних разом: Господь сил чинить перегляд боєвого війська!

 5. Поприходили вдалека, від краюнеба — і Господь і внаряддя гнїву його, щоб вбурити ввесь край.

 6. О, ридайте, бо день Божий ближиться, — як опустошуюча сила рукою Всемогущого.

 7. Тим то руки в кожного зомл іли,в кожної людини серце заниває.

 8. Зжахнулись; судороги й болі схопили їх, нїби породїлю; стуманівши, глядить одно на одного, лиця в них важарілись.

 9. Наступає день Господень, деньгнїву палкого, щоб обернути землю * Так покликує Бог на Перських дарів Кира й Дарів, щоб ійшди Вавваон воювати, а пророк описує той напад, наче 6 уже й почався.