Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/636

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

624

Книга пророка Ісаїї 27.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇЇ 27. 28.

лини напоюю його, в ночі і в день стережу його, щоб хто не вломився в него.

 4. В менї нема гнїву; та як бихтось поставив у йому проти мене терен, чи хмизину, то я боєм пійду на його, випалю його до коріння.

 5. Хиба він буде шукати захисту вмене, схоче мене примирити ? Нехай трібує тодї мир ізо мною вчинити.

 6. Колись буде, що Яков корінь запустит, пустить галувку й вацьвіте Ізраїль, та й наповнить плодами вселенну.

 7. Чи ж він побивав його так, якпобивав тих, що його побивали? Чи вбивав його так, як убивав тих, що його вбивали?

 8. Нї! Ти по справедливій мірі покараєш його, коли його відкинеш; коли викинеш його сильним подувом своїм, як се буває того дня, коли східний лютиться вітер.

 9. Аж сим змиєся беззаконство Якова, а користь із сього буде та, що знятий буде гріх із його, як він усе камінне з поганських жертовників пітре на порох, та й не будуть уже стояти дуброви та ідоли сонця.

 10. Місто ж утверджене опустіє, домівки будуть покинені та обезлюднені, наче пустиня. Там телята будуть пастись, будуть лежати та обгризати порост у йому;

 11. А як він посохне, то його поломлять, і прийде жіноцтво та й спалить його. Бо то люде без розуму, тим то й Творцеві не жаль їх буде, й не помилує їх Создатель їх.

 12. Та буде час, що Господь потрясевсе від великої ріки аж по потік Египецький, й вас, сини Ізраїля, збере ДО купи;

 13. 1 буде тодї: затрубить величезнатруба, й посходять ся ті, що в Ассирийщинї вже були затерялись, та прогнано їх у Египет, — і поклоняться Господеві на горі сьвятій в Ерусалимі.

- ГОЛОВА 28.

Горе короні гордих тя пяних Ефраїміїв, (горе) зовялому цьвіту в величній окрасі його, що розсадовився поверх гори понад урожайною долиною, та все, мов би пяний од вина.

 2. Ось уже йде потужний та кріпкий (гнїв) од Господа, наче злива з грядом і пагубний вихор; наче розгукана повідь розбурханих вод, і повергає його нездержною силою на землю.

 3. Ногами буде потоптана коронагордині пяних Ефраїміїв.

 4. З квіткою ж вялою в величнійокрасї його на верху вроджайної долини станесь те, що з смоквою, перед часом достиглою, що, скоро хто її в бачить, зараз простягає руку та й з'їдає.

 5. Оного часу буде один Господь Саваот величним вінцем і короною слави для останків свого народу;

 6. Він буде духом правосуду тим, щозасідають на суд, та відвагою тим, що ворога од воріт прогонять.

 7. Бо й вони од вина спотикаютьсяй збиваються напоями 8 дороги; сьвященник і пророк спотикаються від опяняючих напитків; поконані вином, ходять, моб безглузді від напою; в пізнанні похибляються, помиляються в осудї.

 8. Столи в них повні гиду й блювотини, нема чистого місця.

 9. А договорюють*: „Кого хоче вінучити знання? кого проповіддю на розум наводити? хиба тих, що перестали їх молоком 8 грудей годувати, що їх неня саме від грудей відлучила?

 10. У вас усе — заповідь та заповідь, а за заповіддю знов заповідь; правило та правило, а 8а правилом ізнов правило; тут не багато часу (до кари), та й там не багато.и

 11. За ее ж будуть говорити до сихлюдей чужинці** лепетаннєм чужою мовою.

 12. До них говорили (пророки): „Оцевідпочинок: дайте спочити струдженому: се буде потїхаа (наша). Та вони не хотіли слухати.

 13. І станесь із ними по слову Господньому: заповідь на заповідь; заповідь за заповіддю; правило та правило, а за правилом ігнов правило; * Висьмів&ють науку иророків, кепкують

ІЗ ЇХ УПОМЕНІВ.

• Що на край нападуть.