626
Книга пророка Ісаїї 29.
його вялить і жадоба палить, так буде й з роєм всіх тих народів, що проти гори Сиону будуть воювати.
9. З’умійтесь же й дивуйтесь! Вонидругих осліпили, та й самі осліпли; вони пяні, хоч не від вина, — заточуються, хоч не від напою;
10. Господь бо навів на вас духасонливого й замкнув очі ваші, — пророків*, та закрив голови ваші — віщих мужів.
11. І всяке пророцтво — се для васте саме, що слова в книзі під печаттю: подають її письменному й кажуть: „прочитай їїа; а той відказує: „не можу, бо вона запечатана";
12. І передають її такому, що невміє читати, та й кажуть: „прочитай її"; то й же відкавуе: „я читати не вмію".
13. 1 сказав Господь: Позаяк сей нарід устами тілько близиться до мене, і язиком тілько мене шанує, серце ж його далеко відстоїть від мене, а страх їх передо мною походить із науки заповідей людських,
14. Тим і я з людьми такими незвичайно дивне диво-чудо витворю, так що мудрість у премудрих їх зникне, й розуму в їх розумних не стане.
15. Горе тим, що гадають глибокосховатись, щоб задуму свою втаіти перед Господом; що чинять справи свої в темряві, й говорять: Хто нас побачить, хто взнає?
16. Що ва безглузде! Чи ганчарь жей його глина однакі речі? Хиба ж виріб скаже про того, що його виробив: не він зробив мене ? або чи ж скаже штучний утвір про того, що її виконав; він нїчо не знає?
17. Чи ж за короткий, дуже короткий час Ливан не зробиться садом, а сад не будуть уважати лісом ?
18. І почують у той час глухі словакниги, та й прозрять із пітьми й темряви очі сліпих.
19. 1 будуть страдаючі що-раз більшерадуватись у Господі, і вбогі будуть веселитись в Сьвятім Ізрайлевім;
20. Бо не стане вже тих, що другихв’обижали, щевнуть ті, що на сьміх * Щоб ви не розуміли пророків і віщих людей. підіймали, й будуть бигублені всї, що 8а неправдою побивались;
21. Що ошукували ближнього словами; що заставляли сїтї тому, хто в воротах суду добивався, а правого на бік відсували.
22. Тим то так говорить Господь продом Яковів, — Господь, що вивів Авраама: Яков не буде тодї стидатись, та й лице його не зблідне.
23. Бо як побачить він у себе дітисвої, твір рук моїх, —то вони будуть сьвято шанувати імя моє, сьвято держати Сьвятого Ізрайлевого, й боятись Бога Якового.
24. Тодї ті, що блукають духом, спізнають мудрість, а ті, що стояли опір, навчаться послуху.
Гіре синам неслухняним, — говорить Господь, тим, що задумують задуми бев мене, — що ввіходять у вмови, мені супротивні, та гріхи на гріхи громадять:
2. Не спитавшись у мене, ійдутьвони в Египет, щоб шукати підмоги в силі Фараоновій та захистити себе в тїнї Египту.
3. Але сила Фараонова вийде вамна сором, і захист у тїнї в Египтї — на бевчесть.
4. Княвї твої прийдуть у-Зоан-город,а посли твої зійдуть аж до Ханесу;
5. Та всї вони вастидаються задлятого народу, що їм без пожитку; не буде од него нї підмоги, нї хісна, — хиба тілько стид і сором.
6. Ось вам смутне пророцто про тускотину, що мандрує в землю полуденню, черев країну нужди й тїснечі, де леви та левиці, гаспиди та летючі 8миї; перевозять на хребтах ослячих свої добутки, й на верблюджих горбах — надбаннє своє до народу, що їм нема 8 його вжитку:
7. Бо Египецька поміч — річ марнай даремна; тим то й накликав я: сила їх — сидіти тихо.
8. Ійди ж, напиши се їм на таблицї,запиши в книгу, щоб воно в їх перед віччу, поки сьвіт сьвітом, стояло.
9. Бо се люд упрямий, діти віроломні, що не хочуть слухати Божого закону,
