Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/64

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

52

Перва книга Мойсея 47. 48.


52 ПЕРВА КНИГА

і прохарчував хлїбом їх за всю скотину їх у тому роцї.

 18. І минув той год, і поприходилидо його на другий год і мовляли до його: Не таїти мемо від пана добродія нашого, що наші гроші повитрачувались, а наша скотина в нашого пана добродія. Не зісталось перед віччу в пана добродія нашого вже нічого, як тільки тіло наше та земля наша.

 19. Чи то ж нам гинути перед очимав тебе, і нам, і нашій землі? Купуй нас і землю нашу за хлїб, і будемо самі й земля наша рабами Фараонові. Давай нам тільки насіння на засїв, та й живі будемо, не помремо, і земля не спустіє.

 20. 1 поскуплював Йосиф землю Египецьку Фараонові; попродали бо Египтяне землю свою Фараонові через те, що голод опанував їх. І земля стала Фараоновою.

 21. А людей попереселяв він у городи з одного кінця Египту та й до другого.

 22. Тільки вемлї сьвященників непоскуплював, одержали бо сьвященники свій пай од Фараона і жили 8 того паю, що давав їм Фараон; тим і не попродали вони землі своєї.

 23. І каже Йосиф усім Египтянам:Оце купив я вас і землю вашу Фараонові. От вам насінне, возьміте і засівайте землю.

 24. А 8 урожаю давати мете пятинуФараонові, чотирі ж пятини будуть вам на засїв землі, та про малечу вашу.

 25. 1 кагали: Вирятував єси нас одсмерті; дай же нам ізнайти ласку в очу в тебе, пане добродію, щоб нам бути рабами Фараонові.

 26. І поставив їм Иосиф устав ажпо сей день, пятину з землі* давати Фараонові. Тілько земля священників не зробилась Фараоновою.

 27. 1 пробував Ізраїль у землі Египецькій, у Госен землі, і мали вони в їй наслїдню державу, і були плодющі й намножувались велико.

 28. І пожив Яков у землі Египецькій сімнайцять років, а було днів Якового життя сто і сорок і сім років.

 29. І прийшла година Ізраїлеві вмер

МОЙСЕЯ 47. 48.

ти. І прикликав сина свого ЙосиФа і каже йому: Коли знайшов я ласку в очах твоїх, підложи руку твою під стегно моє, що сотвориш надо мною милость і правду. Не ховай мене в Египтї! ЗО. Нї! хочу лежати 8 отцями моїми, і винесеш мене з Египту, та й поховаєш мене в гробовищі їх. Він же каже: Сотворю по слову твойму.

 31. 1 каже: Кленись менї! Іпоклявсьйому: І приклонився Ізраїль на підголовку постелі своєї.

Голова 48.

І сталося після річей сих, що повідано Йосифові: Панотець твій знемагає. І взявши два сини свої, Манассїю та Ефраїма, вибрався в дорогу.

 2. 1 повідано Яковові: Син твій Йосифіде до тебе. І вкрепившись Ізраїль сїв на постелі.

 3. І каже Яков до ЙосиФа: Бог мійявивсь менї в Лусї, в Канаан землї, і благословив мене.

 4. І рече менї: Се я вирощу тебеі намножу тебе, і сотворю тебе купою народів, і дам тобі землю сю і насінню твойму по тобі у державу віковічнго.

 5. Тепер же два сини твої, що вродились тобі в земл і Египецькій, перше мого прибуття до тебе в Египет, мої вони: Ефраїм та Манассїй; як Рубен і Симеон будуть мої.

 6. Сини, що появиш по сих, будутьуже твої, і називати муться по прізвищам браття твого в наслїддї свойму жеребовому.

 7. Я ж, як ійшов із Падан-Арама,умерла Рахеля, мати твоя, в Канаан землі в дорозі до ЕФрата, се Бетлегем.

 8. Побачивши ж Ізраїль сини Йосифові, каже: Хто се?

 9. 1 каже Йосиф панотцеві свойму:Се мої сини, що Бог дав менї тутеньки. І каже Яков: Приведи їх до мене, щоб їх благословити.

 10. Очі ж Ізраїлеві тяжко бачиливід старощів і не зміг розгледіти.

 11. І каже Ізраїль до ЙосиФа: Недумав я вбачати лице твоє, аж ось Бог показав менї і насінне твоє.

 12. І вивів їх Йосиф із між колїнйого, та й уклонивсь йому лицем до землі*.