Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/646

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

634

Книга пророка Ісаїї 38. 39. 40.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇІ 38. 39. 40.

кріпиться й жив дух мій; та ти оздоровиш мене, — подаруєш житте менї.

 17. Та ось — гіркість моя вийшламені на добро; ти бо вирвав душу мою від ями погибельної, кинув позадь себе гріхи мої.

 18. Бо не безодня славить тебе, несмерть вихваляв тебе, не ті, що лягли в могилі, вповають на твою правду.

 19. Живий, — тілько живий прославляв тебе, як я оце тепер; за те ж буде отець переказувати дїтям вірність твою.

 20. Господь — моя поміч; тим томи будемо по всї дні життя нашого при голосі струн висьпівувати піснї в домі Господньому.

 21. І звелів Ісаїя принести смоквита обложити болячку, а він одужав.

 22. 1 питав Езекія: Який знак, іцо яходити му в дом Господній?

Голова 39.

Того часу прислав Беродах Баладан Валаданенко, царь Вавилонський, письмо та подарунки Езекії, бо перечув був, що він лежав у недузі, та одужав.

 2. І зрадів Езекія послами та й показав їм свою скарбівню, срібло й волото й пахощі й дорогі мастила й всю скарбівну комору свою, та й усе, що було в скарбівнях у його: не було нічого, чого б не показав їм Езекія у своїй палаті й в усьому обсязі панування свого.

 3. І прийшов пророк Ісаїя до царяЕзекії, й спитав його: Що говорили сї люде й звідки приходили вони до тебе? І відказав Езекія: Із далекої 8ЄМЛЇ прийшли вони до мене, з Вавилону.

 4. І поспитав Ісаїя: Що бачили вони в палатах у тебе? І каже Езекія: Бачили все, що в в палатах у мене; нема нічого в скарбівнях у мене, чого б я не показав їм.

 5. 1 сказав Ісаїя до Езекії: Вислухайже слово Господа сил:

 6. Прийде час, що все, що в в твоїхпалатах, та що попризбірували батьки твої по сей день, буде перевезено в Вави лон; нічого не зостанеться, — глаголе Господь.

 7. І з твоїх синів, що вийдуть із тебе, що ти появиш, поберуть вони & будуть вони скопцями в палаті у царя Вавилонського.

 8. 1 каже Езекія до Ісаїї: Благе слово Господнє, що ти переказав, — бо думав собі: однакже мир і гаразд буде за живота мого.

Голова 40.

Утішайте, втішайте мій нарід, говорить Бог наш;

 2. Промовляйте до серця Ерусалимові й вістїте йому, що час боротьби його вже скінчився, що неправедніеть його вже надоложена, бо він прийняв аж у двов за гріхи свої з руки Господньої.

 3. (Се дасть ся чути) голос покликуючого в пустинї: Стеліть дорогу Господеві, рівняйте в степу стежки Богу нашому;

 4. Всякий видол нехай заповнитьЛ,а всяка гора й горб нехай униз подадуться, всякі закрути нехай випростуються, й місця нерівні вирівняються.

 5. Бо явиться слава Господня, й побачить всяке тіло (спасенне од Бога): так бо сказали уста Господні.

 6. Голос покликує: Вісти! А я сказав: Що вістити? (Ось що:) Всяке тіло — трава, й всяка краса його — в полі цьвітка.

 7. Засихав трава, вяне цьвіт, колиподув на його подих Господень: так і люде — трава.

 8. Засихав трава, вяне цьвітка, слово же Бога нашого тріває по всї віки.

 9. Взійди ж із веселою вістю на гору, Сионе! Кликни голосом із усієї сили, Ерусалиме, подаючи вість благую! кликни, не бійся; скажи містам Юдейським: Ось він, — Бог ваш!

 10. Ось, ійде Господь у потузі, в його руцї — власть. Ось, нагорода його з ним; так, заплата його перед лицем у його.

 11. Як пастирь, пасти ме він стадосвоє; на руки ягняток брати ме він і носити їх на грудях у себе, а дійн водити.

 12. * Хто б то вичерпав пригорщеюводу, хто пяддю виміряв небеса; хто * Тут додай: Та він же і всемогущнй.