Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/649

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

637

Книга пророка Ісаїї 42. 43.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇЇ 42. 43.


 9. Давно обіцяне вже спевнилось, ащо буде, я возвіщу; нїм воно станесь, я звіщу вам.

 10. Сьпівайте ж Господу нову пісню, оддавайте хвалу йому від конця до конця сьвіту; плаваючі по морі і все, чим воно повне — острови й ті, що живуть на них.

 11. Нехай озветься голосно пустиня,й міста її, оселї, де живе Кедар*; нехай радісно загомонять, що живуть на скелях, нехай викликують із верхів гірських.

 12. Нехай віддають Господу честь,і хвалу його розголошуй» по островах.

 13. Господь виступить, мов велитень; як воєвода, розбудить завзятте; кликне, підніме крик боевий, і явить себе сильним проти ворогів своїх.

 14. Довго я мовчав, терпів, вдержувавсь; тепер же буду кричати, немов породїля; буду валити й все погдочувати ;

 15. Попустошу гори й горби, і всюведень їх посушу, островами ріки пороблю, осушу озера;

 16. І поведу сліпих по дорозї, якоївроду не знали, незвісними їм дорогами буду їх провожати; темряву вчиню їм сьвітлом, криві дороги — простими; оттаке я їм учиню, та й їх не покину.

 17. Тоді повернуться взад, і окриються великим соромом, що на своїх ідолів вповали, та до бовванів промовляли: Ви боги наші.

 18. Слухайте ж, глухі, дивітесь, сліпі, щоб побачили.

 19. Хто ж такий слїпий, як слугамій, і глухий, як посел мій? Хто такий слїпий, як той, що я полюбив його, такий слїпий, як раб Господень?

 20. Много бачив ти, та не запримічав; слух у тебе був отворений, та та ти не чув.

 21. Господь зволив задля правдисвоєї звеличити та прославити вакон;

 22. Та се нарід розбитий та ровграблений; всї вони повязані (гріхами), мов у ямах підземних, мов зачинені в темницях; за те ж і стали вони здобичею та й нема їм вибавителя; вони * Араби. вабрані, а нї-кому сказати: верни їх навад!

 23. А хто вміж вас прихиляв до сьогослух, вслуховався та розмірковував, що з того буде?

 24. Хто ж віддав Якова на спустошеннв, а Ізраїля в здобичу? чи то ж не Господь, що проти його ви грішили? бо не хотіли вони ходити дорогами його, не слухали вакону його.

 25. От і вилив він на них ярость гнїву свого, і лють війни: запалала вона кругом них поломвм, та вони не запримітили; горіла в них, та вони не зміркували того серцем.

Голова 43.

А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, той, що утворив тебе, Ізраїлю: Не лякайся, бо я тебе визволив з неволі, дав тобі імя: ти мій.

 2. Чи ти черев води йти меш, — яз тобю, чи через ріки, ти не потонеш; чи пійдеш черев огонь, не попечешся, і поломе не обпалить тебе.

 3. Я бо твій Господь, Сьвятий Ізрайлїв — спаситель твій; я оддав у викуп за тебе Египет, Етиопию й Сабу.

 4. Дорогий в очу ти в мене, многоцїнний і любий менї; то ж я віддам других людей за тебе, й — народи за душу твою.

 5. Не лякайсь, бо я з тобою; від сходу сонця приведу твоє насінне, повбіраю тебе від заходу.

 6. Півночі скажу: Оддай їх; а полудню: Не вдержуй; приведи сини мої здалека й дочки мої від окраїн землї;

 7. Кожного, хто називається імяммоїм, кого я сотворив на славу менї, кого в’образував і устроїв.

 8. Виведи сліпих, що мають нібизрячі очі, і глухих, що ніби мають уші.

 9. Нехай вберуться всі народи равом, зійдуться всі племена докупи. Хто ж ізміж них проповів се наперед? нехай скажуть, що було од початку; нехай поставлять сьвідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши, можно сказати: Се правда!

 10. А мої сьвідки, — говорить Господь — ви й слуга мій, що я його