Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/65

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

53

Перва книга Мойсея 48. 49.


ПЕРВА КНИГА


 13. 1 взявши Йосиф два сини свої,Єфраїма в правицю, проти лївиці Ізраїлевої, Манассїю ж у лївицю, проти правиці Ізраїлевої, наблизив їх до його.

 14. І простягнув Ізраїль правицюі положив на голову ЕФраїмову, — був же він молодший — а лївицю на голову Манассїєву; положив руки на вхрест, був бо Манассїй первенець.

 15. І благословив ЙосиФа, і каже:Бог, що перед ним ходили отцї мої, Авраам та Ізаак, Бог, що годував мене змалечку та й до сього дня,

 16. Ангел, що вирятував мене з усякого лиха, нехай благословить хлопята сї, і прозветься в них прізвище мов і прізвище отців моїх, Авраама та Ізаака, і нехай виростуть у множество многе на землі.

 17. І побачив Йосиф, що положивпанотець його руку правицю свою на голову Ефраїмову, і не гаразд йому здалось воно, і прийняв Йосиф руку панотцеву, щоб 8 голови ЕФраїмової перенести на голову Манассїєву.

 18. 1 каже Йосиф панотцеві свойму:Не тако, панотченьку! Сей бо первенець; положи руку твою правицю на голову йому.

 19. 1 не схотів отець його, і каже:Знаю, синку. І він буде народом, і він буде великий; но брат його молодший більший над його буде, і насїннє його буде купою народів.

 20. І благословив їх того ж дня,і каже: Тобою благословляти ме Ізраїль говорючи: Зроби тебе Боже рівнею Ефраїмові й Манассїєві! І поставив Ефраїма перше Манассїя.

 21. І каже Ізраїль Йосифові: Се явміраю; но Бог буде з вами, і верне вас І8нов у землю отців ваших. Я ж тобі над брати наділив країну, що одняв я в Аморія моїм мечом і моїм луком.

Голова 49.

І прикликав Яков сини свої і каже:

 2. Ой синове Якова! Скуптеся докупи, та послухайте, що скаже вам отець Івраїль.

 3. Ти, мій первенче, Рубене, сило

МОЙСЕЯ 48. 49. 58

моя перва! Ти й поважен, ти й потужен, всіх ти переважив,

 4. Та филюєшся водою, задню пастибудеш; лїг бо на отецьке ложе, ложе ти зневажив, і зневажив і споганив батькову постелю!

 5. Симеоне й ти Левію! Браттє виміж браттєм, та сестра знаряддє в 8радї кривді стала.

 6. Не ввійду я в вашу раду, поки йтху тихого, і до змови не цристану серцем чистим, чесним. Бо вони людей в вавзятті мучили, вбивали, в безумі свойму терзали навіть і скотину.

 7. Проклинаю їх нелюдське дике їхзавзяттє; їх в Ізраїлі* розсїю, звергну у Якові.

 8. Юда! Тебе возхвалить рідне браттє ревно, і вклонятись тобі будуть батька твого діти.

 9. Юда левчук голодний; ситимбудеш, синку, і хижацтвом пійдеш в гору; левом опочинеш: Мов той лев заляжеш спати, страшен, як левиця; хто зосьмілиться вбудити, сон його стрівожить ?

 10. В Юди не похитнеться берло міжколїньми, докіль мир постане в людях, чаяннє в народах.

 11. В винограді* він привяже зніженеослятко, у найкращому, ослицї мазану дитину. У вині одежу виправ, платтє у червонім.

 12. Од вина потуманіли ясні очів його, од молока побіліли в його ситі зуби.

 13. Зебулон седить над морем, судназнай вітає; його слуги пробувати будуть і в Сидонї.

 14. Іссахар — осел костлявий міждвома хлівами.

 15. Бачить, що в землї родющійлюба річ спочити; і на паньщинї гне спину під тягар, працює.

 16. Дан свій люд судити буде, рідсвій в Якові.

 17. Дан лежати на дорозі гадиноюбуде. Вкусить він коня за ногу, скине й їздеця він; навпаки впаде злякавшись, у сїдлї не всидить.

 18. На твою вповаю поміч, Господе,мій Боже!

 19. Гад — напре на його військо,він побє потужне.