Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/654

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

642

Книга пророка Ісаїї 48. 49.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇІ 48. 49.


Голова 48.

Слухай се, доме Яковів, що ввеш себе імям Ізраїля, а вийшов з джерела Юдиного, ти, що кленешся імям Господа й носиш в устах Бога Ізрайлевого, хоч не щиро, хоч і не по правді!

 2. Бо вони називають себе по сьвятому містові, й покладаються на Бога Ізрайлевого, — на імя йому Господь сил.

 3. Що давно сталося, я наперед прорікав; воно виходило 8 моїх уст; я те прорікав, та й зараз чинив, й все спевнялось.

 4. Знав бо я, що ти неслухняний, щов тебе залізна шия, а чоло мідяне;

 5. Тим то обявляв я тобі заздалегідь,нїм воно приходило, й передом обявляв тобі, щоб ти не сказав: Се мій ідол учинив, бовван мій, виливаний бог мій приказав, щоб так сталося.

 6. Ти чував про те, так дивися жна все; та й хиба ж ви не признаєте сього? А тепер я прорікаю вже нове, ще тобі тайне, ти ще не знаєш того.

 7. Воно постановлено в мене тепер,а не давно, не вчора, й ти ще не чував про те, то ж і не скажеш: ось, я внав се.

 8. Нї бо; ти не чув і не відав проте; твоє ухо не було передом на се відтулене; та знав я й се, що ти відпадеш і зломиш менї вірність; я ж назвав тебе зрадником зроду.

 9. Ради імя мого здержував я гнївмій, і задля слави моєї не хотїв тебе вигубити.

 10. Ось, я розплавив тебе, та все жне так, як срібло, а очищував лиш в печі страдання.

 11. Ради себе, задля себе самого чиню я се, бо скільки ж то докорів було б проти мене, а я слави моєї нікому не дам на поталу.

 12. Слухай же, Якове, й Ізраїлю,мій покликаний: я все той самий, я первий і я останній.

 13. Землю втвердила рука моя, і правиця моя розпростерла небеса; кликну їх, а вони разом передо мною стануть.

 14. Позбірайтесь до купи, ви всї, тай слухайте: Хто між ними прорік се передом? Господь возлюбив його*, й він волю його спевнить над Вавилоном, і явить рамя його над Халдеями.

 15. Се я, я покликав його; я 8велїві привів його, й дорога його пощастить йому.

 16. Приступіте ж до мене та й слухайте се: Я й з початку не потай говорив ; я був там, ще докіль усе сталось; а тепереньки послав мене Господь Бог і Дух його.

 17. І ось, як говорить Господь, вибавитель твій, Сьвятий Ізрайлїв: Я, Господь, Бог твій, що тебе на добро наставляє, та веде тебе по тій дорозї, якою ти ходити повинен. *

 18. Ой коли б ти вважав на мої повелїння! тодї б мир твій і лад, як широка ріка, розливався, а справедливість твоя, як филї на морі.

 19. І насіння твого, як піску, а пагонцїв — як рінї; а імя твоє в мене во віки б не щезло — не зникло.

 20. Рушайте ж із Вавилону, втікайте від Халдеїв; голосно, весело вістїте — проповідуйте про се; пшріте сесю вість від краю до краю землі; говоріть: Господь викупив слугу свого Якова!

 21. 1 не зазнають вони в пустині згаги; він поведе їх, і (як у давнину) виведе їм із каменя воду; розколе скелю, й ринуть води.

 22. А безбожним нема впокою, говорить Господь.

Голова 49.

Слухайте мене, острови, вважайте, далекі народи: Господь покликав мене** 8 утроби, від матїрнього доня назвав імя моє;

 2. І зробив гострим мечем уста мої,окрив мене тінню руки своєї, і зробив мене стрілою гострою і сховав в сагайдацї свойму;

 3. І сказав менї: Ти раб мій, Ізраїлю, в тобі я прославлюся.

 4. І промовив я: Дармо я трудився,надармо вичерпав силу мою. Та моя справа перед Господом, і заплата моя — в Бога мого. * Кира. ** Говорять обіцяний Спасптель.