Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/654

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

642

Книга пророка Ісаїї 48. 49.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇІ 48. 49.


Голова 48.

Слухай се, доме Яковів, що ввеш себе імям Ізраїля, а вийшов з джерела Юдиного, ти, що кленешся імям Господа й носиш в устах Бога Ізрайлевого, хоч не щиро, хоч і не по правді!

 2. Бо вони називають себе по сьвятому містові, й покладаються на Бога Ізрайлевого, — на імя йому Господь сил.

 3. Що давно сталося, я наперед прорікав; воно виходило 8 моїх уст; я те прорікав, та й зараз чинив, й все спевнялось.

 4. Знав бо я, що ти неслухняний, щов тебе залізна шия, а чоло мідяне;

 5. Тим то обявляв я тобі заздалегідь,нїм воно приходило, й передом обявляв тобі, щоб ти не сказав: Се мій ідол учинив, бовван мій, виливаний бог мій приказав, щоб так сталося.

 6. Ти чував про те, так дивися жна все; та й хиба ж ви не признаєте сього? А тепер я прорікаю вже нове, ще тобі тайне, ти ще не знаєш того.

 7. Воно постановлено в мене тепер,а не давно, не вчора, й ти ще не чував про те, то ж і не скажеш: ось, я внав се.

 8. Нї бо; ти не чув і не відав проте; твоє ухо не було передом на се відтулене; та знав я й се, що ти відпадеш і зломиш менї вірність; я ж назвав тебе зрадником зроду.

 9. Ради імя мого здержував я гнївмій, і задля слави моєї не хотїв тебе вигубити.

 10. Ось, я розплавив тебе, та все жне так, як срібло, а очищував лиш в печі страдання.

 11. Ради себе, задля себе самого чиню я се, бо скільки ж то докорів було б проти мене, а я слави моєї нікому не дам на поталу.

 12. Слухай же, Якове, й Ізраїлю,мій покликаний: я все той самий, я первий і я останній.

 13. Землю втвердила рука моя, і правиця моя розпростерла небеса; кликну їх, а вони разом передо мною стануть.

 14. Позбірайтесь до купи, ви всї, тай слухайте: Хто між ними прорік се передом? Господь возлюбив його*, й він волю його спевнить над Вавилоном, і явить рамя його над Халдеями.

 15. Се я, я покликав його; я 8велїві привів його, й дорога його пощастить йому.

 16. Приступіте ж до мене та й слухайте се: Я й з початку не потай говорив ; я був там, ще докіль усе сталось; а тепереньки послав мене Господь Бог і Дух його.

 17. І ось, як говорить Господь, вибавитель твій, Сьвятий Ізрайлїв: Я, Господь, Бог твій, що тебе на добро наставляє, та веде тебе по тій дорозї, якою ти ходити повинен. *

 18. Ой коли б ти вважав на мої повелїння! тодї б мир твій і лад, як широка ріка, розливався, а справедливість твоя, як филї на морі.

 19. І насіння твого, як піску, а пагонцїв — як рінї; а імя твоє в мене во віки б не щезло — не зникло.

 20. Рушайте ж із Вавилону, втікайте від Халдеїв; голосно, весело вістїте — проповідуйте про се; пшріте сесю вість від краю до краю землі; говоріть: Господь викупив слугу свого Якова!

 21. 1 не зазнають вони в пустині згаги; він поведе їх, і (як у давнину) виведе їм із каменя воду; розколе скелю, й ринуть води.

 22. А безбожним нема впокою, говорить Господь.

Голова 49.

Слухайте мене, острови, вважайте, далекі народи: Господь покликав мене** 8 утроби, від матїрнього доня назвав імя моє;

 2. І зробив гострим мечем уста мої,окрив мене тінню руки своєї, і зробив мене стрілою гострою і сховав в сагайдацї свойму;

 3. І сказав менї: Ти раб мій, Ізраїлю, в тобі я прославлюся.

 4. І промовив я: Дармо я трудився,надармо вичерпав силу мою. Та моя справа перед Господом, і заплата моя — в Бога мого. * Кира. ** Говорять обіцяний Спасптель.