Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/657

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

645

Книга пророка Ісаїї 51. 52.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇГ 51. 52.

стю гнобителя, що наладивсь тебе затратити. Де ж поділась та влющого ярость?

 14. Хутко ВИ8ВОЛЄНИЙ буде невольник, не помре в ямі і не вазнав недостачі хлїба.

 15. Я — Господь Бог твій, що бурить море, аж филї ревуть: Господь Саваот — імя мов.

 16. Я вложу слова мої в уста тобі,і тінню руки моєї вакрию тебе, щоб ти 8нов устроїв небеса й заложив землю та сказав Сионові: Ти мій люд.

 17. Ровбудись, розбудись, устань, Ерусалиме, ти, що 8 руки Господньої випив чашу гнїву його, вихилив до дна чашу опяняющу, аж висушив її.

 18. 1 не було нікого в него, щоб вести під руку, 8МІЖ синів, що їх породив; не було нікого, щоб піддержати його 8а руку, зміж усїх синів, що їх виховав.

 19. Дві біді на тебе равом налягли,й хто тебе ровважить?— опустошенне й збуренне; голод і меч; ким же я потїшу тебе?

 20. Діти твої в знемозі лежали поуглах усїх улиць, мов сугак той у путах, під гнівом Господнім, під пересердем Бога твого.

 21. Слухай же тепер, бідолахо, щовпився, та не вином:

 22. Так говорить Господь і Бог твій,що мститься за народ свій: Ось я беру 8 руки твоєї упоюющу чашу; виливаю 8 чаші гущу гнїву мого, — не будеш уже її пити,

 23. А передам її в руки томителямтвоїм, що приказували тобі: Впади ниць, щоб по тобі нам пройти; ти ж свою спину робив пішоходом, стежкою мусїв її простягати.

Голова 52.

Устань, устань і в силу твою одягнись, Сионе! Одягнись в одежі величності* твоєї, Ерусалиме, ти, городе сьвятий! Бо необрізаний, нечистий у тебе ніхто тепер не ввійде. 2 Струси 8 себе порох; устань, поневолений Ерусалиме! скинь ланцюги 8 шиї твоєї, невольнице-дочко Сионова!

 3. Бо так говорить Господь: Ви продані були 8а бесцїн, і без срібла будете тепер викуплені;

 4. Бо так говорить Господь Бог: Нарід мій зайшов був давно в Египет, щоби там пожити, Ассур* же пригнітав його нї-ва-що.

 5. Тепер же що менї тут чинити, говорить Господь, — нарід мій нї-защо взято; властителі збиткують їх, говорить Господь, і безнастанно, по всяк день імя мов зневажавсь.

 6. Отже люд мій взнає імя моє, увнає того дня, що я той самий, що сказав: Ось я!

 7. Які ж гарні на горах ноги благовістника, що мир возвіщає, що вістить радість, проповідає спасенне, що говорить Сионові: Зацарював Бог твій!

 8. Загомонить голос сторожів твоїх— піднімуть голос, і всї равом радісно воскликнуть; бо своїми побачать очима, що Господь у Сион вертає.

 9. Звеселїться ж, васьпівайте разом,ви, роввалини Ерусалму, бо потішив Господь нарід свій, визволяє Ерусалим.

 10. Явив Господь руку сьвяту своюперед очима всїх народів, і всї кінці землї побачать спасенне нашого Бога.

 11. Ійдїте ж, ійдїте, виходіть із відти; не торкайтесь нечистого; виходіть із посеред него, очистіть себе, ви, що носите посуди Господнї!

 12. Ви ж вийдете не 8 поквапом і ненавтеки, бо поперід вас ійти ме Господь, і Бог Івраїля буде вас провожати.

 13. І ось, пощастить слувї мойму;пійде в гору, піднесеться і стане величний.

 14. Як многі дивувались, дивлячись на тебе, — так бо над усякого чоловіка обезображене було лице його, і вид його — над усяку людину,

 15. Так многі народи приведе вінв зачудованнє; царі стулять перед ним губи свої, бо побачить таке, про що їм не говорено, й почують таке, що не чули нїколи. * Фараон, так як опісля Ассур.