Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/664

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

652

Книга пророка Ісаїї 61. 62. 63.


КНИГА ПРОРОКА ІСАЇЇ 61. 62. 63.

менами; всї, хто їх буде внати, довідавсь, що вони — насінне, благо словене Господом.

 10. Велико радуватись буду Господом, звеселиться душа моя Богом моїм; він бо з’одягнув мене в одежу спасення, ризою справедливості обгорнув мене; мов на жениха, вложив вінець, мов княгиню, прибрав окрасами.

 11. Як 8емля бо видав вроджай свій,і як город родить насїннв своє, — так виявить Господь Бог справедливість і славу перед усіма народами.

Голова 62.

Не вмовкну я ради Сиона, не втихну задля Єрусалиму, аж докіль, як сьвітло, ваблисне справедливість його, а спасенне його — як горючий сьвітильник.

 2. 1 побачять народи справедливістьтвою й усї царі — славу твою, і дадуть тобі нове імя, яке уста Господні наречуть.

 3. І будеш, наче корона в руцї в Господа, наче царський вінець — в долоні Бога твого.

 4. Не будуть уже тебе ввати покидкою, не будуть ввати край твій пустинею, а звати муть тебе: Ласкавість моя на ній, а країну твою — вамужня; Господь бо вподобав тебе, й земля твоя 8нов подружиться.

 5. Як той молодик дружиться 8 дївчиню, так сини твої одружаться 8 тобою; і, як той жених радів своєю княгинею, так буде Бог твій утішатись тобою.

 6. На мурах твоїх, Ерусалиме, я сторожу поставив, і не вмовкати ме вона нї в день, нї серед ночі. О ви, що пригадуєте Господа, — не вмовкайте! —

 7. Не вмовкайте перед ним, аж покіль не відновить він Єрусалима та поки не зробить його славним на землі.

 8. Поклявсь Господь правицею своєюі кріпкою рукою своєю: Не дам уже більше зерна твого супостатам твоїм у їжу, не буде вже більш чужениця вина твого пити, що ти його порав; а той,

 9. Хто жне його, їсти ме його, вихваляючи Бога, й хто виноград порав, той і вино буде пити в сьвятому дворі його.

 10. Ійдїте ж, ходіте в ворота й дорогу народові рівняйте! Рівняйте, рівняйте дорогу, геть усе камінне з дороги счисчайте, виставте внамено народам!

 11. Се, обявляє Господь з краю докраю землі: Скажіте дочці Сионовій: ось ійде твій спаситель; ів ним його 8аплата й нагорода його перед ним.

 12. І назвуть їх народом сьвятим,одкупленим від Господа, а тебе називати муть містом пошуков&ним, а не опущеним.

Голова 63.

Хто се йде 8 Едому, в червоній оде* . жі 8 Босору, такий величний в своїй одежі, що виступав в повноті сили своєї? — Се я, — той що в устах його справедливість, я, сильний до рятовання.

 2. Чом же одїж твоя червона, а ризи твої — мов у того, що топтав виноград у тискарнї?

 3. Я топтав виноград сам один, небуло 8між народів нїкого 80 мною; і я потоптав їх у гнїву мойму, давив їх у досадї моїй: кров їх бризгала на мої ри8и, от я и вамаргав усю одїж мою;

 4. День бо помсти мав я на умі, і настав рік визволу людей моїх.

 5. Я дивився, й не було помічника;дивувався, що не було кому піддержати мене; та мені помогла рука моя, й досада моя — вона піддержала мене;

 6. 1 потоптав я ворогів в гнїву мойму, ровбив їх у досадї моїй, і полив 8ЄМЛЮ ЇХ кровю.

 7. О, вдячно буду вгадувати змилуваннє Господнє, і буду славити Господа за все те, що Господь дарував нам; 8а всї блага для дому Ізраїля? які явив йому в милосердю свому і великій ласкавості своїй.

 8. Він бо сказав: Вони ж народ мій,діти, що не вломлять вірностї, — і він спасав їх.

 9. В кожній недолі їх він не погадав їх, і ангел лиця його рятував їх;