55
ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 1.
і гріх їх, що вони тобі заподїяли зло. Благаємо ж тебе, прости переступ рабам Бога батька твого. І плакавсь Йосиф, як промовляли вони до його.
18. І прийшли до його самі брати його, і впавши перед його лицем, промовляли: Се — ми раби в тебе.
19. І каже до них Йосиф: Не лякайтесь; хиба я замість Бога?
20. Хоч ви змовлялись проти мене, та Бог те обернув на добре, щоб так було, як тепер, і вирятувалось много людей у голоднечу.
21. Тим же то не лякайтесь тепер. Я годувати му й вас і малечу вашу. І втїшив їх і промовляв до них прихильно.
22. І пробував Йосиф в Египтї сам і батька його дїти. І пожив Йосиф сто і десять років.
23. І вбачав Йосиф Ефраїмові дїти до третього роду; сини ж Махирова, сина Манассїєвого, роджались на колїна Йосифові.
24. І каже Йосиф браттю свойму говорючи: Я вміраю, Бог же навідається до вас і виведе вас із землї сієї в землю, що про неї клявся отцям нашим Авраамові, Ізаакові й Яковові.
25. І закляв Йосиф сини Ізраїлеві, говорючи: Бог певно навідається до вас, а ви винесїть і костї мої звідсї з вами.
26. І скіньчивсь Йосиф бувши лїт ста і десяти, і набальзамували вони його, та й положили його в трумну в Египтї.
Се ймена в синів Ізраїлевих, що поприходили в Египет вкупі з Яковом. Кожен з усїм домом своїм прийшов.
2. Рубен, Симеон, Левій, Юда,
3. Іссахар, Зебулон та Бенямин,
4. Дан та Нефталїй, Гад та Ассер.
5. Було ж усїх душ, що повиходили з чересел Яковових, сїмдесять душ. Йосиф же був в Египтї.
6. І вмер Йосиф, і всї брати його, і весь той рід.
7. Ізрайлитяне ж та були плодющі, і розростались і намножувались, і впотужнювались переважливо, і сповнилась ними земля.
8. Устав же царь новий над Египтом, що не знав Йосифа.
9. І каже народові свойму: Та се ж нарід Ізраїльський більший і потужнїщий над нас.
10. Нумо перехитрувати їх, ато намножаться і як випаде нам війна, так пристануть і вони до ворогів і бити муть на нас, та й вийдуть із нашої землї.
11. І поставлено над ними приставникїв в роботї, щоб їх мучили паньщиною своєю; і збудували вони харчові городи Фараонові: Питом і Раємзес.
12. Но що більш мучили їх, то все більш намножувались вони і вбивались у силу. І стало потїсно Египтянам од Ізрайлитян.
13. І приневолювали Египтяне Ізрайлитян аж надто до роботи.
14. І гірко було їм жити в тяжкій неволї, на глинищах та цегельнях, та й у всякій польовій роботї, що приганяли їх до неї під пригоном.
15. І каже царь Египецький бабам сповитухам Єврейським, одна була на імя Сифра, друга на імя Пуя,
16. І каже: Як бабувати мете в Єврейських жінок, дак придивляйтесь: коли син, убивайте, а дочка, нехай жиє.
17. Та побоялись баби сповитухи Бога, і не чинили так, як повелїв їм царь Египецький, а лишали при життю хлопяток.
18. І прикликав царь Египецький баби сповитухи, та й каже їм: Про що ви таке чините й лишаєте живих хлопяток?
19. І кажуть баби сповитухи Фараонові: Бо Єврейки не такі, як Еги-
