55
Друга книга Мойсея 1.
І гріх ЇХ, ЩО ВОНИ тобі 8&П0ДЇЯЛИ зло. Благаємо ж тебе, прости переступ рабам Бога батька твого. І плакавсь Йосиф, як промовляли вони до його.
18. 1 прийшли до його самі братийого, і впавши перед його лицем, промовляли: Се—ми раби в тебе.
19. 1 каже до них Йосиф : Не лякайтесь; хиба я замість Бога?
20. Хоч ви змовлялись проти мене,та Бог те обернув на добре, щоб так було, як тепер, і вирятувалось много людей у голоднечу.
21. Тим же то не лякайтесь тепер.Я годувати му й вас і малечу вашу. І втішив їх і промовляв до них прихильно.
22. 1 пробував Йосиф в Египтї самі батька його діти. І пожив Йосиф сто і десять роїсів.
23. 1 вбачав Йосиф Ефраїмові дітидо третього роду; сини ж Махирова, сина Манассїєвого, роджались на коліна Йосифові.
24. І каже Йосиф браттю своймуговорючи: Я вміраю, Бог же навідається до вас і виведе вас із вемлї сієї в землю, що про неї клявся отцям нашим Авраамові, Ізаакові й Яковові.
25. 1 закляв Йосиф сини Ізраїлеві,говорючи: Бог певно навідається до вас, а ви винесіть і костї мої звідсї з вами.
26. І скіньчивсь Йосиф бувши літста і десяти, і набальзамували вони його, та й положили його в трумну в Египтї,
Се ймена в синів Ізраїлевих, що поприходили в Египет вкупі з Яковом. Кожен з усїм домом своїм прийшов.
2. Рубен, Симеон, Левій, Юда,
3. Іссахар, Зебулон та Бенямин,
4. Дан та НеФталїй, Гад та Ассер.
5. Було ж усїх душ, що повиходили8 чересел Яковових, сїмдесять душ. Йосиф же був в Египтї.
6. І вмер Йосиф, і всї брати його,і весь той рід.
7. Ізрайлитяне ж та були плодющі,і розростались і намножувались, і впотужнювались переважливо, і сповнилась ними земля.
8. Устав же царь новий над Египтом, що не знав ЙосиФа.
9. 1 каже народові свойму: Та се жнарід Ізраїльський більший і потужніщии над нас.
10. Нумо перехитрувати їх, ато намножаться і як випаде нам війна, так пристануть і вони до ворогів і бити муть на нас, та й вийдуть із нашої землї.
11. І поставлено над ними приставникїв в роботі, щоб їх мучили паньщиною своєю; і збудували вони харчові городи Фараонові: Питом і Раємзес.
12. Но що більш мучили їх, то всебільш намножувались вони і вбивались у силу. І стало потїсно Египтянам од Ізрайлитян.
13. 1 приневолювали Египтяне Іврайлитян аж надто до роботи.
14. 1 гірко було їм жити в тяжкійневолї, на глинищах та цегельнях, та й у всякій польовій роботі, що приганяли їх до неї під пригоном.
15. І каже царь Египецький бабамсповитухам Єврейським, одна була на імя СиФра, друга на імя Пуя,
16. 1 каже: Як бабувати мете в Єврейських жінок, дак придивляйтесь: коли син, убивайте, а дочка, нехай жиє.
17. Та побоялись баби сповитухиБога, і не чинили так, як повелів їм царь Египецький, а лишали при життю хлопяток.
18. І прикликав царь Египецькийбаби сповитухи, та й каже їм: Про що ви таке чините й лишаєте живих хлопяток?
19. І кажуть баби сповитухи Фараонові: Бо Єврейки не такі, як Еги
