Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/677

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

665

Книга пророка Еремії 8. 9.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМГЇ 8. 9.

Господа на Сионї? Чи вже ж нема на йому царя його? — А чому ж вони довели мене до гнїву своїми ідолами, чужоземніми, марними?

 20. Минуло жниво, скінчилось літо,нам же пільги нема!

 21. Притиснена дочка народу мого,— стискається і мов серце; ходжу, сумуючи, страх обняв мене.

 22. Чи то ж нема балзаму в Галаадї? чи то ж нема там лікаря? Чом нема вилічення дочці народу мого?

Голова 9.

Охто дав би в голову мою воду, а , очам моїм джерело сльоз! Я плакав би день і ніч над занапащаннєм дочки народу мого.

 2. Ой коли б же менї дано в пустиніпритулок подорожних! я покинув би людей моїх та й пійшов од них: всї бо вони перелюбники, купа зрадників.

 3. Натягують язика свого, мов лука,на лож і потужніють на землї кривдою ; бо від одного ледарства переходять вони до другого, мене ж не знають, говорить Господь.

 4. Остерігайсь один одного, й не ввіряйся брат братові; кожен бо брат заставляє підступи, кожен побратим обносить клеветами.

 5. Один обманює другого, правди неговорять; 8’учили язики свої говорити неправду, лукавлять аж до утоми.

 6. Ти живеш серед підступу; черезпідступ не хочуть вони й мене внати, говорить Господь.

 7. Тим то й говорить Господь Саваот: Ось, я розплавлю і навідаю їх; що ж бо мені чинити 8 такою дочкою народу мого?

 8. Язик їх — смертоносна стріла:говорять підступно; устами своїми говорять до свого ближнього прихильно, а в серцї свойму заставляють сїти.

 9. Як же б я та не скарав їх за таке? — говорить Господь, як не має помститись душа моя на такому народові, як сей?

 10. Задля гір здійму плач і риданнє,над луговими пасовищами заголошу, бо їх випалять, так що не буде нікому ходу через них, і нечути буде чееднього рику; і птаство піднебесне 8ьвірі — все розсіється, повтікає.

 11. І оберну Ерусалим в купу каміння, в пробуток шакалїв, а Юдині міста пообертаю в пустки безлюдні.

 12. Хто такий мудрий, щоб се зрозумів, і хто, чуючи се з уст Господніх, 8’ясував би, черев що погибла країна й випалена, як пустиня, так що через неї нема нікому ходу ?

 13. Господь же говорить так: За те,що вони покинули 8акон мій, який я дав їм, і не слухали голосу мого та й не ходили по йому;

 14. А ходили 8а упрямим серцемсвоїм та слідом ва Баалом, як їх отцї їх навчили.

 15. Тим же то так говорить ГосподьСаваот, Бог Ізраїля: Нагодую люд сей полином і напою водою з жовчю;

 16. І порозсіваю між народами, щоїх нї вони, нї їх отцї не знали, і пошлю слїдом 8а ними меча, аж їх повигублюю.

 17. Так говорить Господь сил небесних : Розважте се, та покличте голосїлниць, нехай прийдуть, і пошліте 8а тямущими в сьому дїлї, нехай прийдуть.

 18. Нехай хутко прийдуть і заголосять по нас, щоб і наші очі слізьми виливались і наші війки взялись водою.

 19. Бо голосний плач 8нявся од Сиону: Ой як же нас ограблено, як тяжко соромом окрито! мусимо покинути нашу 8емлю, повалено бо домівки наші!

 20. Ой чувайте ж, молодиці, словоГосподнє, і нехай вважає ухо ваше на слово з уст його; і навчайте ваших дочок плакати, і одна другу — в пісьнях нарікати!

 21. Бо смерть добувається у нашівікна, вломлюється в палати наші, щоб губити з серед улиць дїток, молодиків із майданів ваших.

 22. Скажи: так говорить Господь:поляжуть люде трупом, наче гній на полі, мов ті снопи позад женця, та й нікому буде їх збірати.

 23. Так говорить Господь: Нехай нехвалиться мудрий мудростю своєю й потужний потугою своєю, нехай не хвалиться багатий багацтвом своїм.