Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/678

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

666

Книга пророка Еремії 9. 10.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 9. 10.


 24. Нї, хто хвалиться, нехай же жхвалиться тим, що він розумів і внае мене, знає, що я — Господь, котрий творю милость і суд і справедливість на землі, бо се до вподоби менї, говорить Господь.

 25. От, надходять днї, говорить Господь, що навідаюсь до всїх обрізаних і необрізаних:

 26. До Египту й Юдеї, Едома, Аммонїїв і Моаба; до всїх, що стрижуть кругом волоссв, і що живуть у пустині ; всї бо ті народи необрізані, а ввесь дом Ізраїля — з необрізаним серцем.

Голова 10.

Слухайте слова, що говорить до вас Господь, ви, доме Ізрайлїв!

 2. Так говорить Господь: Не вчітесьходити стежками поганськими й не страхайтесь перед знаменнями небесними: бо страхаються їх тілько невіри.

 3. Постанови поганські пусті: вонивирубають дерево в лїсї, оброблять руками ремісника сокирою,

 4. Покривають сріблом та золотом,прибивають гвівдбм та молотком, щоб не хиталось.

 5. Вони, (ті ідоли) — мов точенийстовп, і не говорять; їх носять, бо ходити не можуть. Тим і не лякайтесь їх, бо не вдолїють вони ніяк вашкодити, та й щось доброго вробити вони не в силі.

 6. Рівнї нема тобі, Господи! великєси й велике імя твоє потугою.

 7. Хто не вбоіться тебе, царю народів? Одному тобі належиться честь, бо між усїма премудрими в народах і в усїх царствах їх нема рівнї тобі.

 8. Всї вони дурні, бевглувді; пустанаука їх — отте дерево.

 9. Розплескане в листки срібло, привезене з Тарсису, та волото в Уоаву, — робота майстерних людей та рук плавильникових; одежа на їх ів блавату та в пурпуру: все воно — робота людей тямущих.

 10. Господь же справдешній Бог, сеживий Бог й віковічний царь. Од гнїву його тремтить вемля, і погрози його не вдолїють видержати народи.

 11. Оце ж кажіть їм: Боги, що несотворили неба й землї, позникають із вемлї й впід неба.

 12. Він сотворив вемлю силою своєю,утвердив круг вемний мудростю своєю і ровумом своїм ровпростер небеса.

 13. На його прикав ревуть води нанебі, і він велить хмарам уставати з країв вемлї; творить блискавиці поміш з дощем, і випускає вітри 8 запасних сховищ своїх.

 14. Безумним виявлює себе коженмистець у свойму знаннї, і кожен плавильник соромить себе бовваном своїм, бо вилите ним — се лож, і нема в йому духа.

 15. Се пуста мана, робота облуду;в день караючих навідин вони почезнуть.

 16. Не такий, як їх, пай Яковів; бойого Бог — се творець усього, а Ізраїль — се булава царства його; на імя йому — Господь Саваот.

 17. Забірай з країни добро твоє, скоро бо опинишся в облязї;

 18. Так бо говорить Господь: Ось, яповикидаю на сей раз осадників сієї вемлї і важену їх у тісноту, щоб їх половлено.

 19. Ой горе ж мені в нуждї моїй;болюча рана моя! та я кажу собі: заслужений сей смуток мій, і буду терпіти його:

 20. Намет мій спустошено, і всї верівки мої порвано; дїти мої вабрані від мене, нема вже їх: нікому знов напяти намета мого й роввісити на йому покривал моїх;

 21. Бо пастирі поставались безглуздими й не питали про Господа, а черев те буди й їх поступки нерозумні, та й стадо їх ійде в розсипок.

 22. Чути гук! Уже наближується;голосний галас від полуночньої вемлї. щоб городи Юдині обернути в пустки, в пробуток шакалів.

 23. Знаю, Господи, що людська дорога не в його волї, й не вдолїє сам про себе чоловік давати напрям ступням своїм.

 24. Карай же мене, Господи, та небев міри, не в гнїві твойму, щоб не обернув мене в ніщо.

 25. Нї, вилий досаду твою на народи, що не хочуть нїчого гнати про тебе, й на племена, що не взивають