667
Книга пророка Еремії 11.
імені твого; бо вони з'їли Якова, пожерли й вигубили його, а займище його спустошили.
Слово, що надійшло до Еремії від Господа, кажучи:
2. Слухайте слова заповіту сього йскажіте людям Юдиним і землянам Єрусалимським;
3. І промов до них: Так говоритьГосподь, Бог Ізрайлїв: Проклят чоловік, що не слухати ме слів вавіту сього,
4. Що я заповідав отцям вашим, яквивів їх із Египту, з 8алїзної печі, сказавши: Слухайте голосу мого й чиніте все так, як заповідаю вам, — а будете людьми моїми, я же буду Богом вашим,
5. Щоб справдити клятьбу, якоюклявся отцям вашим, що наділю їм землю, текущу молоком і медом, як воно в ще й нинї. І відказав я, промовивши: Нехай так буде, Господи!
6. 1 сказав тоді до мене Господь: З'ясуй усї цї слова в городах Юдиних і по улицях Ерусалимських, і промов: Слухайте слова заповіту сього й певнїте їх:
7. Отців бо ваших уговорював я разпораз, як вивів їх І8 Египту, та й потім аж до сього дня й говорив: Слухайте голосу мого.
8. Вони ж не слухали й не нахилялиуха свого; нї, вони ходили упрямо за ледачим серцем своїм; тим і допустив я на них усе, що заповів в сьому завіті, що повелів їм пильнувати, вони ж не пильнували.
9. І сказав менї Господь: Посталазмова між людьми Юдиними й осадниками Ерусалимськими:
10. Вони знов вернулись до беззаконьств праотців своїх, що уперлись не слухати слів моїх, та й пійшли слідом за иншими богами, щоб їм служити: так дом Ізрайлїв, як і дом Юдин нарупшли завіт мій, що я вчинив із їх отцями.
11. Тим то ось як говорить Господь:Наведу на їх лихолїттє, з якого не здолїють урятуватись, а як вони тодї до мене будуть взивати, я не почую їх.
12. І пійдуть міста Юдині й осадники Ерусалимські взивати до богів, що перед ними кадили, та вони не поможуть їм у їх недолї.
13. Скілько бо городів у тебе, Юдо,стілько й богів у тебе, та й скілько улиць у Ерусалимі, стілько наспоруджували ви й жертівників гидотї, жертівників, щоб кадити Баалові.
14. Тим то не молись про сей люд,не молись і не благай за них, я бо не вислухаю, як вони взивати муть у своїй недолї до мене.
15. Що шукає влюблений мій в домумойму, коли в йому діється стілько гидоти? нї, і осьвящене жертовне мясиво не поможе тобі, коли ти веселишся, як коіш лихо.
16. Сьвіжою, зеленою маслиною, щопишається гарним плодом, назвав тебе Господь. Нинї же зашуміло сильне зворушеннє, він запалив огонь кругом неї, і пообсмалювалось віттє в неї.
17. Господь Саваот, що насадив тебе, виповів на тебе лихо за ледарство дому Ізрайлевого й дому Юдиного, що вони коіли, щоб мене підпалювати на гнїв, кадючи Баалам.
18. Господь обявив менї, і явнаю;ти показав менї їх каверзи.
19. А я, мов те смирне ягня, що ведуть заколювати, я й не відав, що вони проти мене лихі задуми складають: Всипмо (потовченого їдовитого) дерева в його страву, а вирвемо його з землі живих, щоб і ймя його вже більш не споминалось.
20. Ти ж, Господи Саваот, що праведно судиш і вивідуєш серця й утроби, дай менї вбачати помсту твою на їх, бо на тебе здав я справу мою.
21. Тим же то так говорить Господьпро мужів Анатотських, про тих, що чигають на твою дущу, говорючи: ІІе пророкуй в імя Господнє, ато вмреш од рук наших ;
22. Тим говорить Господь Саваоттак: Оце я навідаю їх: молодики їх погинуть од меча; синове їх і дочки їх помруть із голоду.
23. Не буде й останку з них; наведубо лихолїттє на мужів Анатотських часу навідання їх.
