668
Книга пророка Еремії 12. 13.
Праведним останеш ти, Господи, як би я хотїв судитись із тобою, а все таки буду я говорити до тебе про правосуд: чом се щаститься безбожним на їх дорозї, і добре дівсь зрадливим?
2. Ти понасаджував їх, і вони повакоренювались; ростуть і плодяться. Ти близько в них на устах, та далеко од серця їх.
3. Мене ж Господи, ти знавш, бачишнаскрізь і вивідуєш серце мов, яке воно до тебе. Відлучи їх, як вівцї на заріз, і наготуй їх на день убивання.
4. Чи довю ще сумувати ме землята сохнути ме вело на всіх полях? Через ледарство тих, що живуть на їй, зникав зьвірина й птаство; вони бо провадять: Він і не побачить, що 8 нами буде.
5. Коли ти втікав перед пішими тай утомився, як же втікати меш навзаводи 8 комонником? і коли тілько здавалось тобі, що ти безпечен в затишній країнї, то що чинити меш, як розбурхається Йордань?
6. Бо й браттє твоє й дом отця твого, — й вони врадливі проти тебе, й вони кричать голосно вслід за тобою. Не йми їм віри, хоч би й прихильно до тебе говорили.
7. Покинув я дом мій, відцуравсь однаслїддя мого; що менї було найлюбійше, подав на поталу ворогам моїм.
8. Наслїддє моє зробилось менї (ворогом), мов той лев у гаю, бо підняло голос свій проти мене; 8а те ж я й ненавидів його.
9. Власність моя вробилась менї пестроперим птахом, що на його напали з усїх боків хижі птицї. Ой збігайся ж, усе полеве вьвіррє; ходіть, пожерайте його!
10. Гурт пастухів* показили виноградник мій, дїленицю мою витоптали ногами; любу дїленицю, мою зробили порожним степом, —
11. Зробили її пусткою, й плаче вона в запустінню передо мною; вся земля спостушена, а нема чоловіка, хто б приймав се до серця. * Навуходонозор з иншими князями.
12. На всі гори в пуетинї понабігали пустошники, бо меч Господень пожерає все від конця до конця землї: нема рятунку нїодній людині.
13. Сїяли вони пшеницю, а пожалитернину; потомились без пожитку; соромити метесь вашого вроджаю через палаючий гнїв Господень.
14. Так говорить Господь про всїхзлющих сусідів моїх, що нападають на пай, котрий я дав у державу моїм людям, Ізраїлеві: Ось, я повириваю їх із їх вемлї, а дом Юдин вирву 8П00Єред них.
15. Опісля ж, повиривавши їх, вмилосерджусь до них і поверну їх додому, кожного в його державу й кожного в його країну.
16. І коли вони навчаться ходитидорогами людей моїх, клястись моїм імям: „Так певно, як живе Господь," як се вони навчили моїх людей клястись Баалом, — то осядуться серед люду мого.
17. Коли ж не слухати муть, то явикореню до щаду той народ, говорить Господь.
Так сказав менї Господь: Ійди, купи собі льняного пояса й підпережи ним чересла твої, та в воду не клади його.
2. І купив я пояс, як заповідав Господь, і підперезав стан мій.
3. Тоді надійшло до мене слово Господнє вдруге, й сказано тав:
4. Возьми пояса, що купив його, тащо на череслах твоїх, подайся на ЕвФрат та й сховай його там в щілині в скелї.
5. І пійшов я та й сховав його наЕвФратї, як заповідав Господь.
6. Як же вплило немало часу, сказав до мене Господь: Пійди на ЕвФрат і возьми звідти пояса, що я заповідав тобі сховати там.
7. І пійшов я на ЕвФрат, викопав івзяв пояс із того місця, де сховав, і ось, дивись — пояс в'огнив і став нїдочого.
8. І надійшло до мене слово Господнє таке:
9. Так говорить Господь: Отгак із
