Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/680

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

668

Книга пророка Еремії 12. 13.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМП 12. 13.


Голова 12.

Праведним останеш ти, Господи, як би я хотїв судитись із тобою, а все таки буду я говорити до тебе про правосуд: чом се щаститься безбожним на їх дорозї, і добре дівсь зрадливим?

 2. Ти понасаджував їх, і вони повакоренювались; ростуть і плодяться. Ти близько в них на устах, та далеко од серця їх.

 3. Мене ж Господи, ти знавш, бачишнаскрізь і вивідуєш серце мов, яке воно до тебе. Відлучи їх, як вівцї на заріз, і наготуй їх на день убивання.

 4. Чи довю ще сумувати ме землята сохнути ме вело на всіх полях? Через ледарство тих, що живуть на їй, зникав зьвірина й птаство; вони бо провадять: Він і не побачить, що 8 нами буде.

 5. Коли ти втікав перед пішими тай утомився, як же втікати меш навзаводи 8 комонником? і коли тілько здавалось тобі, що ти безпечен в затишній країнї, то що чинити меш, як розбурхається Йордань?

 6. Бо й браттє твоє й дом отця твого, — й вони врадливі проти тебе, й вони кричать голосно вслід за тобою. Не йми їм віри, хоч би й прихильно до тебе говорили.

 7. Покинув я дом мій, відцуравсь однаслїддя мого; що менї було найлюбійше, подав на поталу ворогам моїм.

 8. Наслїддє моє зробилось менї (ворогом), мов той лев у гаю, бо підняло голос свій проти мене; 8а те ж я й ненавидів його.

 9. Власність моя вробилась менї пестроперим птахом, що на його напали з усїх боків хижі птицї. Ой збігайся ж, усе полеве вьвіррє; ходіть, пожерайте його!

 10. Гурт пастухів* показили виноградник мій, дїленицю мою витоптали ногами; любу дїленицю, мою зробили порожним степом, —

 11. Зробили її пусткою, й плаче вона в запустінню передо мною; вся земля спостушена, а нема чоловіка, хто б приймав се до серця. * Навуходонозор з иншими князями.

 12. На всі гори в пуетинї понабігали пустошники, бо меч Господень пожерає все від конця до конця землї: нема рятунку нїодній людині.

 13. Сїяли вони пшеницю, а пожалитернину; потомились без пожитку; соромити метесь вашого вроджаю через палаючий гнїв Господень.

 14. Так говорить Господь про всїхзлющих сусідів моїх, що нападають на пай, котрий я дав у державу моїм людям, Ізраїлеві: Ось, я повириваю їх із їх вемлї, а дом Юдин вирву 8П00Єред них.

 15. Опісля ж, повиривавши їх, вмилосерджусь до них і поверну їх додому, кожного в його державу й кожного в його країну.

 16. І коли вони навчаться ходитидорогами людей моїх, клястись моїм імям: „Так певно, як живе Господь," як се вони навчили моїх людей клястись Баалом, — то осядуться серед люду мого.

 17. Коли ж не слухати муть, то явикореню до щаду той народ, говорить Господь.

Голова 13.

Так сказав менї Господь: Ійди, купи собі льняного пояса й підпережи ним чересла твої, та в воду не клади його.

 2. І купив я пояс, як заповідав Господь, і підперезав стан мій.

 3. Тоді надійшло до мене слово Господнє вдруге, й сказано тав:

 4. Возьми пояса, що купив його, тащо на череслах твоїх, подайся на ЕвФрат та й сховай його там в щілині в скелї.

 5. І пійшов я та й сховав його наЕвФратї, як заповідав Господь.

 6. Як же вплило немало часу, сказав до мене Господь: Пійди на ЕвФрат і возьми звідти пояса, що я заповідав тобі сховати там.

 7. І пійшов я на ЕвФрат, викопав івзяв пояс із того місця, де сховав, і ось, дивись — пояс в'огнив і став нїдочого.

 8. І надійшло до мене слово Господнє таке:

 9. Так говорить Господь: Отгак із