Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/689

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

677

Книга пророка Еремії 22. 23.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 22. 23.


 10. Не плачте по мертвому й не побивайтесь по йому; нї, плачте по тому, що відходить у полонь; бо вже не вернеться й не побачить уже рідної країни своєї.

 11. Так бо говорить Господь про Саллума Йосієнка, царя Юдейського, що царював намість отця свого, Йосії, що відходить у полонь, бо він уже не вернеться сюди,

 12. А вмре на тому місці, куди взято його в неволю, І 8ЄМЛЇ сієї не побачить нїколи.

 13. Горе тому, хто будує будинок,свій несправедливостю, а сьвітлицї свої — беззаконством, хто вневолює ближнього свого працювати даремно, й плату його вадержуе,

 14. Хто говорить: Збудую собі просторний будинок і широкі сьвітлицї; хто собі прорубує вікна великі, виложуе кедриною й малює червоно!

 15. Чи то ж гадаєш бути через тецарем, що обложив себе кедриною? Батько твій їв і пив так само, та творив суд і справедливість, от і було йому добре.

 16. Він розсуджував справу бідногой убогого, от і було йому добре. Хиба се не значить, 8нати мене? говорить Господь.

 17. Твої ж очі й твоє серце тількой дбають, що про наживу та пролив безвинної крові, а до того про утиск і насильство.

 18. Тим жетотак говорить Господьпро Йоакима Йосіенка, царя Юдейського: Не будуть по йому голосити: Ой горе братові! ой горе сестричці! Не голосити муть: Ой володарю! Ой ти, величносте!

 19. Як осла ховають, так його поховають : витягнуть і викинуть його за ворота Єрусалимські.

 20. Вийди, Ерусалиме на Ливан-гору,та й клич, і на Базанї здійми твій голос та й кричи 8 Аваримських гір; бо на порох потерті всї влюблені твої.

 21. Говорив я тобі, як ти ще в добріпроживав; ти ж відказував: не буду слухати. Така була вдача твоя 8 молодощів твоїх, що ти не слухав голосу мого.

 22. Усїх пастирів твоїх порозноситьхуртовина, а приятелї твої пійдуть у неволю, й тодї ти засоромишся і окриєшся стидом за все ледарство твоє.

 23. Ой ти, що живеш (мов би) наЛивані, та (неначе) гнЇ8дишся на кедрах! як же ти стогнати меш, коли настануть муки твої, мов болї у породілі!

 24. Так певно, як живу я, говоритьГосподь, — коли б Ехонїя Йоакименко, царь Юдейський, був перстенем на моїй правицї, то я й тодї б зірвав тебе,

 25. 1 подам тебе на поталу настаючим на життє твоє й в руки тим, що ти їх боїшся, — на поталу Навуходонозорові, цареві Вавилонському, й на поталу Халдеям.

 26. 1 викину тебе вкупі 8 матїррютвоєю, що породила тебе, в чужу 8ЄМЛЮ, де ви не родились, — там ви й помрете;

 27. У землю ж, куди бажати ме душа їх вернутись, туди вони не вернуться.

 28. Невже ж той чоловік, той Ехонїя, таке марне, нужденне сотворіннє? або він — така нїнащо непригожа посудина? За що ж його й родину його викинено в землю, що її не 8нали.

 29. Ой земле, вемле, вемле! слухайслово Господнє.

 30. Так говорить Господь: Запишітьсього чоловіка, як бездїтнього, як чоловіка нещасного черев увесь вік його, бо нїхто з його роду не буде седїти на Давидовому престолї и в Юдеї царювати.

Голова 23.

Горе пастирям, що занапащують і ровгонять вівцї отари моєї, говорить Господь.

 2. Тим же то так говорить Господь,Бог Іврайлів, до пастирів, що пасуть нарід мій: Порозганяли ви й порозпуджували вівцї мої й не наглядали за ними. Оце ж я скараю вас за ледачі ваші вчинки, говорить Господь.

 3. І позбіраю останок отари моєї 8усїх земель, куди повиганяв їх, та заверну їх на їх пасовища, і будуть там плодитись й намножуватись.

 4. І поставлю над ними пастирів, щоїх пасти муть, і вже не будуть ляка