679
Книга пророка Еремії 23. 24. 25.
— говорить Господь, — що один ув одного крадуть слово моє.
31. Ось, я — на пророки, говоритьГосподь, що крутять своїм язиком, а говорять: Він* сказав.
32. Я на пророки ложиих снів, говорить Господь, що росказують їх, і зводять 8 ума люд мій своїми бріхнями й оманою, — на тих, що я не посилав їх і не давав їм наказу, й що з їх нема ніякого хісна народові сьому, говорить Господь.
33. Коли ж оце спитав тебе сей нарід або пророк або сьвященник: Який тягар від Господа? то скажи їм: Ви той тягарь, і я скину вас додолу, говорить Господь.
34. Коли ж пророк або сьвященникабо хто з народу скаже: Вагота від Господа* то я скараю того чоловіка з домом його.
35. Ось як маете одно одному й братбратові казати: „Що відказав Господь?" або: „Що говорить Господь?"
36. А того слова „вагота Господня"не споминайте ніколи; бо тягарем буде такому чоловікові слово його, бо се ви перекручувте слова живого Бога, Господа сил небесних, Бога вашого.
37. Так треба говорити пророкові:Що відказав тобі Господь? або: Що говорив Господь?
38. Коли ж ви ще мовляти мете „вагота від Господа", так ось як Господь говорить: Що ви мовляете се слово вагота від Господа, хоч я послав сказати вам: не говоріть вагота від Господа, —
39. То ось я покидаю вас, як ваготу,й покину вас, а місто се, що наділив вам і отцям вашим, відкину від лиця мого,
40. І положу на вас вічну наругу йповсячасний, незабутний сором.
Показав менї Господь: ось два кошики 8 смоквами (фіґами), поставлені перед храмом Господнім — послі* того, як Навуходонозор, царь Вавилонський, зайняв у полонь і повів 8 Ерусалиму у Вавилон Ехонїю ♦ Господь.
Йоакименка, царя Юдейського, й князів Юдейських із теслями і ковалями;
2. Один кошик був І8 смоквами добрими, які бувають фіґи ранні, а другий кошик 8 ФІїами дуже недобрими, такими поганими, що й їсти неможца.
3. І сказав менї Господь: Що ти бачиш, Еремів? Я відказав: Добрі смокви, дуже добрі, — й негодящі смокви, такі погані, що й їсти неможна.
4. І надійшло до мене слово Господнє, таке:
5. Так говорить Господь, Бог І8раїля: Такими добрими, як сї смокви добрі, признаю я полонян Юдеїв, що послав їх І8 сього займища в землю Халдейську ;
6. І спогляну на них ласкавим окомі верну їх у рідну країну, й вбудую їх та й не розвалю, і понасаджую та й не викореню;
7. І дам їм серце, щоб мене ввнали,що я Господь; і будуть вони моїми людьми, а я буду їх Богом; бо вони обернуться до мене всім серцем.
8. А про другі смокви, що їх годїїсти, бо вони негодящі, так говорить Господь: таким учиню Седекію, царя Юдейського, й його князїв і останок осадників Ерусалимських, що позоставались у краю, і тих, що живуть у Египтї ;
9. І подам їх на муку й утиск повсіх царствах на землі; на поругу й приповідку; на сьміховище й прокляттє у всіх займищах, куди їх виганяю.
10. І пошлю на їх меча, голоднечуй морову 8аразу, аж покіль їх вигублю 8 землі, що наділив їм і отцям їх.
Слово, що надійшло до Еремії про ввесь нарід Юдейський, в четвертому році Йоакимовому Йосієнковому, царя Юдейського, а се був первий рік Навуходонозорів, царя Вавилонського, —
2. Яке пророк Еремія проголосив довсіх людей Юдейських і до всіх осадників Ерусалимських, і сказав:
3. З тринайцятого року ЙосіїногоАмоненкового, царя Юдейського, та й по сей день — ось уже двайцять і три роки, — надійшло до мене слово
