Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/692

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

680

Книга пророка Еремії 25.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 25.

Господнє, й я, невгаваючи, говорив його вам, — та ви не слухали.

 4. Ще ж посилав Господь заздалегідь раз-пораз до вас слуги свої, пророки, та ви не слухали, анїже не нахиляли уха вашого, щоб слухати.

 5. Вам казано: Вернітесь кожне зледачої дороги своєї і від лихих учинків своїх, так жити мете в землі, що надїлив Господь вам від віків та й до віків;

 6. І не ходїть ва другими богами,щоб їм служити й припадати перед ними, й не запалюйте гнїву мого ділами рук ваших, а не буду посилати на вас лихої години.

 7. Ви ж не слухали мене, говоритьГосподь, приводячи мене до гнїву ділами рук ваших, собі на лихо.

 8. Тим же то так говорить Господьсил небесних: За те, що ви не слухали слів моїх,

 9. Пошлю й зберу всї племена півночні, говоріть Господь, а з ними посланця мого Навуходонозора, царя Вавилонського, й приведу їх на сю вемлю й на осадники її і на всї сусідні народи; і вигублю їх до нащаду, і зроблю їх страхом і сьміховшцем та вічною пустинею.

 10. І придавлю між ними голос радощів і голос веселощів, сьпіви молодому князеві й молодій княгинї; замовкнуть жорна, погасне сьвітло в каганцях.

 11. Уся ж земля ся зробиться пусткою й дивовижею, і служити муть сї народи цареві Вавилонському сїмдесять років.

 12. А як упливе сїмдесять років, покараю царя Вавилонського й той нарід, говорить Господь, за безбожність їх, і землю Халдейську, та й зроблю її вічною пустинею.

 13. І спевню на тій землі всї словамої, що проти неї проголосив, — усе написане в сїй книзї, що пророкував Еремія про всї народи.

 14. Бо й їх підневолять многолюднінароди й царі великі; і оддам їм по ділам їх і по їх поступкам.

 15. Так бо сказав менї Господь, БогІзрайлїв: Возьми сього кубка з вином пересердя мого з руки моєї, і напій 8 його всї народи, що до них тебе посилаю.

 16. І випють вони, й будуть заточуватись, і стуманіють на вид меча, що пошлю на них.

 17. І взяв я кубка 8 руки Господньої та й напоїв із него всї народи, що до них посилав мене Господь:

 18. Ерусалим і городи Юдині, царівїх і князів їх, щоб їх спустошити, й учинити страховищем, посьміхом і прокляттєм, як оце воно вже тепер почалося сповняти,

 19. Фараона, царя Египецького, з його слугами, з його князями й з усїм людом його;

 20. 1 ввесь мішаний народ, і всїх царів ув Ув-землї, й усїх царів Филвстійських, і Аскалон, і Гаву, й Екрон і останки Авоту,

 21. Едома й Моаба й потомство Аммонове,

 22. Ще ж і всіх царів Тирських іусїх царів Сидонських, і царів у морських осадах по тім боцї моря,

 23. В Деданї, Темі й Бузї й усїх, щострижуть волоссє на висках,

 24. 1 царів Аравійських і царів у народів мішаних, що кочують у пустинь

 25. Ще ж усїх царів Зимрійських івсїх царів Ісламських і всїх царів Мидійських,

 26. 1 всіх царів півночних, чи близько чи далеко вони живуть одні з одними, — і всї царства на землі, та й царь Сесахський (Вавилонський) випє послї них.

 27. І скажи їм: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Пийте й упийтесь, щоб аж вертали, та падайте, не вставайте вже од меча, що пошлю на вас.

 28. Коли ж затинати муться братакубка з твоїх рук, щоб випити, то скажи їм: Так говорить Господь сил небесних: й нехотячи будете пити!

 29. Ось бо, я починаю насилати лиху годину на се місто, що на йому наречено моє імя, а ви б то востались не покарані? Нї, кара не мине вас: бо направляю меча проти всїх живущих на землі, говорить Господь Саваот.

 30. Тцм то вискажи їм всї слова сїй скажи: Господь загрімить з висоти