682
Книга пророка Еремії 26. 27.
17. Та й деякі з значніх людей в зезілї виступили й промовили до вбору народного: 1о. Михей з Морасту пророкував ва царя Юдейського Езекії та й промовив був до всього люду Юдейського: Так говорить Господь сил небесних: Сион орати муть, як ниву, а Ерусалим обернеться в купу розвалин, гора ж храму сього заросте лісом.
19. Хиба ж його вбив за се Езекія,царь Юдейський, та ввесь Юда? Чи ж не вбоялись вони Господа та не благали помилування у Господа, так що Господь одмінив те лихо, яким загрозив їм? а ми мали б накликати велике лихо на душі наші?
20. Пророкував ще й другий в імяГосподнє, Урія Шемаївнко 8 Киріятяриму, а пророкував проти сього городу й проти сієї країни як рав тими словами що й Еремія.
21. Як же почув його слова царьЙоаким із усіма вельможами й князями своїми, то й наставав царь на його життє. Перечувши ж про се Урія, злякався, втїкоі схоронився в Египет.
22. Та царь Йоаким послав людей ів Египет: Елнатана Ахборенка й инших із ним.
23. І взяли вони Урію з Египту тай привели до царя Йоакима, а той велїв стяти його мечем та кинути трупа його на кладовищі для простих людей. —
24. Однак Ахикам СаФаненко заступився за Еремію, що не видано його людові на смерть.
У початку царювання Седедекіїного Йосіенкового, царя Юдейського, надійшло таке слово до Еремії від Господа:
2. Так говорить до мене Господь:Зроби собі повороз і ярмо, та й наложи собі на пшю:
3. І пошли такі ж самі цареві Ідумейському й цареві Моабійському й цареві Аммонїйському й цареві Тирському й цареві Сидонському через посли, що поприходили до Седекії, царя Юдейського, в Ерусалими.
4. І накажи їм промовити володарям їх ось що: Так говорить Господь сил, Бог І8раїля: Ось як скажіть володарям вашим:
5. Я сотворив землю, людей і зьві*рину по цїлій землї великою МО€Ю силою й простягнутою рукою, та и оддаю її, кому схочу,
6. Нинї ж даю всі цї займшца на поталу слузї мойму Навуходонозорові, цареві Вавилонському, ба й звіррє польове даю йому на його послугу.
7. Та й усї народи будуть служитийому й синові його й синові сина його, докіль прийде година (кари) й ва його землю й на його самого; й служити муть йому народи многі й царі великі.
8. 1 коли який нарід або царство несхоче служити йому, Навуходонозорові, цареві Вавилонському, й не під* хилить своєї шиї під ярмо царя Вавилонського, — так я скараю нарід той мечем і голоднечею й моровою заразою, говорить Господь, аж покіль їх не вигублю його рукою.
9. Тим то не слухайте ваших пророків, нї ваших віщунів, нї ваших сноводів, нї знахорів, нї ввівдарів, що вас впевняють, кажучи: Не будете служити цареві Вавилонському!
10. Бо вони пророкують вам неправду, а тим вони хиба повиганяють вас із вашої вемлї, та й я повикидаю вас і ви погибнете.
11. Той же люд, що підклонить шиюсвою в ярмо цареві Вавилонському й що йому служити ме, того зоставлю в супокою на його 8емлї, говорить Господь, щоб її порав і на ній жив.
12. Та й Седекії, цареві Юдейському, говорив я всї отті слова: Подайте шиї ваші в ярмо цареві Вавилонському та й служіть йому й його народові, так будете живі.
13. Про що гинути тобі самому йлюдові твому од меча, голоднечі й пошесті, як се грозив Господь тим народам, що не схотять служити цареві Вавилонському ?
14. Не вважайте на слова тих пророків, що вам договорюють: Не будете служити цареві Вавилонському: вони бо вам неправду пророкують.
15. Не посилав бо я їх, говорить Господь, і вони вам пророкують неправду в імя мов, щоб я вас попроганяв
