Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/697

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

685

Книга пророка Еремії 29.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ ‘29. ЗО.

іди: перелюбкувади 8 женами ближніх своїх та в мов імя говорили лож, що я не заповідав їм. Я знаю про се, сам я тому сьвідок, — говорить Господь.

 24. До Шсмаїї ж Нехеламія промов:

 25. Так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: За те, що посилав єси від свого імення письмя до всього люду в Ерусалимі й до сьвященнцка Софонїї Маасеєнка, та й до всїх сьвященників, і писав:

 26. Господь поставив тебе намістьсьвященника Йодая, щоб ти в Господньому дому наглядав за кожним несамовитим та віщуючим, і щоб такого саджав у темницю та в колоду;

 27. Чом же ти не заборониш Ереміїз Анатоту пророкувати в вас ?

 28. Він же бо прислав і до нас у Вавилон сказати: Неволя ще довго протягнеться: будуйте собі домівки та й живіть у них, насаджуйте сади та й споживайте плод їх.

 29. Сьвященник Софонїя прочитавсе письмо перед пророком Еремієм.

 30. І надійшло слово Господнє доЕремії, таке:

 31. Пошли до всїх полонян сказати:Так говорить Господь про ПІемаїю Нехеламія: За се, що Шемаїя пророкує в вас, я же не посилав його, й він вас туманить пустою надїєю, —

 32. За те, — говорить Господь —покараю я ПІемаїю Нехеламія й його потомків; не мати ме він такого потомна, щоб жив серед люду сього, та й не діжде бачити добра, що я вчиню людові мойму, говорить Господь, бо він говорив на перекір Господеві.

ГОЛОВА ЗО.

Слово, що надійшло до Еремії від Господа:

 2. Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Посписуй собі в книзі всї слова, які я казав тобі:

 3. Ось бо надходить час, говоритьГосподь, що заверну з неволі нарід мій, Ізраїля й Юду, говорить Господь, і приведу їх назад у землю, що наділив їх отцям, і посядуть її.

 4. Се ж ті слова, що сказав Господьпро Ізраїля й Юду.

 5. Сказав же так Господь: Чути голос метушнї і страху, а не миру.

 6. Поспитайте й міркуйте: чи мужчина роджає? А чом же бачу в усїх мужів руки на череслах, мов у породілі, а всї поблїдди на лицї?

 7. Ой горе! страшний той день, небуло такого; нещасний час для Якова, але йому прийде рятунок.

 8. Того бо часу, говорить Господьсил небесних, поламлю ярмо на шиї його й порозриваю поворозвє його, й не буде він уже чужинцям служити;

 9. Нї, служити муть вони Господеві,свойму Богові, та свойму цареві Давидові, що (з його роду) розбуджу їм.

 10. Тим же то не лякайся, мій рабе,Якове, говорить Господь, і не страхайся, Ізраїлю: вирятую бо тебе з далекої землі і потомків твоїх з краю неволі; і вернеться Яков додому, та й жити ме в супокою і безпечен, і ніхто не буде лякати його.

 11. Я бо з тобою, говорить Господь,щоб тебе рятувати: Я вигублю всї народи, що проміж ними тебе розкинув, а тебе не вигублю; буду карати тебе, але помірно, некараним же не зоставлю тебе.

 12. Так бо говорить Господь: Ранатвоя невилїчима; синці твої болючі;

 13. Ніхто не журиться твоєю справою, щоб перевязати рану твою; ліку на вигоєннє нема тобі;

 14. Усї, кого ти приятельом собі вважав, забули на тебе, й не питають про тебе; бо я побив тебе ударами неприязними, жорстокою карою за многі провини твої за безліч гріхів твоїх.

 15. Чого ж кричиш, що ти поранений, що біль твій тяжкий? Се ж за многі провини твої, 8а безліч гріхів твоїх я вчинив тобі теє.

 16. Та всі, що тебе жеруть, будутьпожерті; всї вороги твої пійдуть у неволю; ті що тебе пустошили, будуть спустошені, і всї, що тебе гарбали, будуть загарбані.

 17. Я перевяжу рани твої та й вигою й знаки по них, говорить Господь. Тебе звали одкиненим, говорили: Ось Сион, що про його ніхто й не питає!

 18. Так Господь ось як говорить:Ось, я заверну з полону шатра (ро