687
Книга пророка Еремії 31. 32.
20. Чи не дорогий ж в мене син Ефра1М? чи не люба він дитина в мене? Спільно бо раз заговорю про його, все я любо згадую його; мов внутро зворушується над ним; змилосерджуся над ним, говорить Господь.
21. Постав собі дороговкази, повкопуй стовпи, оберни серце твоє на дорогу, що нею ходила; вертай, дїво Ізрайлева, вертайся в сї городи твої.
22. Докіль тобі блукати, ти, зрадлива дочко? Ось, Господь сотворив щось нове на землі: женщина обгорне мужа.
23. Так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Наперед уже, як вавертати му полонян, будуть говорити в землї Юдиній й по його містах такі слова: Благослови тебе, Господи, пробутку справедливості, горо сьвята!
24. І оселиться на нїй Юда вкупі зусїма містами своїми, хлібороби й чабани.
25. Напою бо душу багнущу, й кожну голодуючу душу нагодую.
26. В тім я прокинувся і подивився,і сон мій був такий солодкий.
27. Ось надходить час, говорить Господь — що васїю дом Ізраїля і дом Юди насїннвм людським і насїннвм скота.
28. 1 як пильно я назирав їх, щобвикоренити й збурити, вигубити й повалити та притискати, — так назирати му їх, щоб їх одбудовати й понасаджати, говорить Господь.
29. У ті часи не будуть уже докоряти: Отцї їли скислий виноград, а в синів на зубах оскома,
30. Нї, кожне вмірати буде за свійвласний переступ, та хто їв скислий виноград, у того й оскома на зубах буде.
31. Ось, надходить час, — говоритьГосподь, ЩО ВЧИНЮ нову вмову З ДО' мом Ізрайлевим і з домои Юдиним,
32. Не такий завіт, який я в їх отцями вчинив, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Египту; той вавіт вони поламали, хоч я все зоставався їм вірним, говорить Господь.
33. Нї, ось який завіт учиню я в тойчас в домом Іврайлевим, говорить Господь: вложу закон мій у внутро їм, і напишу його на серцї їх, і буду Богом їх, а вони будуть людьми моїми.
34. Потім уже не будуть навчатиодно одного, чи брат брата й казати: ПознайтеГоспода; самі бо знати муть мене від найменшого до найбільшого, говорить Господь, бо я прощу провини їх і не згадувати му вже гріхів їх.
35. Так говорить Господь, той щодав сонце, щоб сьвітило в день, і впорядкував місяця й зорі, щоб сьвітили в ночі, — той що зворущуе море, що воно аж реве филями своїми, — Господь небесних сил імя його: —
36. Як порядок сей передо мноюперестане, говорить Господь, то й потомки Ізраїля перестануть бути моїм народом.
37. Так говорить Господь: Коли можна виміряти небо вгорі, або вислідити основи аемні внизу, то й я одкину усе потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, говорить Господь.
38. Ось, надходить час, говорить Господь, ЩО одбудують І8НОВ город на славу Господеві від башти Анамеїлевої до углових воріт,
39. І простягнуть землемірськогошнура далїй до узгірря Гариб, і обійдуть ним Гоат.
40. І вся долина трупова й попелева й всї поля до Кедрон-потока, до утла кінської брами ’д сходові сонця, будуть сьвяті Господеві. Не буде він розвалений й не розпадеться по віки.
Слово, що надійшло до Еремії від Господа в десятому роцї Седекіїному, царя Юдейського, — се був вісїмнайцятий рік Навуходонозорів.
2. Тоді військо царя Вавилонського,облягало Ерусалим, а пророк Еремія седїв запертий в сторожовому дворі коло палати царя Юдейського.
3. А посадив його туди Седекія, царьЮдейський, докоряючи йому: На що пророкуєш та говориш: так каже Господь: ось, я оддаю се місто на поталу цареві Вавилонському, й він звоює його;
4. Та й Седекія, царь Юдейський,не уйде рук у Халдеїв, а буде певно подан цареві Вавилонському на поталу, й розмовляти ме з ним устами
