690
Книга пророка Еремії 33. 34.
дійствами й тим щаствм, яким їх наділю.
10. Так говорить Господь: На томуваймшці, що про його мовляєте: Спустошене воно, нї людини, нї скотини, — по городах Юдиних та по улицях Ерусалимських, що запустіли, стали без людей, без осадників і бев ско
11. Буде знов чути радістний і веселий гомін, сьпіви молодому князеві й молодій княгинї, голоси мовляючих: Хвалїте Господа Саваота, благий бо Господь і віковічия ласка його, та голос приносячих жертви подячні в дому Господньому; бо я приверну полонян сієї землі до давного стану, говорить Господь.
12. Так говорить Господь Саваот:На сьому місці, що запустіло та без людини, без скотини, й по всїх містах його постануть внов шатра пастухів, що стерегти муть череди свої.
13. По городах нагірніх і по городахподолянських і по городах полуденігіх, і в землі Беняминовій і в околицях Ерусалимських, і по містах Юдиних переходити муть ізнов вівці попід руку перелічуючого, говорить Господь.
14. Ось, настане час, говорить Господь, що спевню тую прихильну обітницю, що дав про дом Ізраїля і про дом Юдин:
15. Тих днїв і того часу зрощу 8Давида нагонця праведного, — сей чинити ме суд і справедливість на
16. В ті часи буде Юда спасен і Ерусалим жити ме в безпеці, і дадуть імя, йому „Господь — оправданнв наше !а
17. Так бо говорить Господь: Не переведеться у Давида муж (наслїдник), що седїти мав на престолі дому Ізрайлевого,
18. Та й у сьвященників і в левітівне переведеться муж, що стояти мав передо мною, та приносити повсячасно всепалення, пускати димом приноси й порати жертву колену.
19. І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
20. Так говорить Господь: Як не можете зрушити мій заповіт про день і мій заповіт про ніч, щоб день і ніч не приходили свого часу,
21. Так не можна розірвати й мійзаповіт (умову) 8 рабом моїм Давидом, щоб не було в його наслїдникя на престолі його, або 8 сьвященниками та левітами, слугами моїми.
22. Як нема ліку войнству небесному й нема міри піску морському, так намножу потомків слуги мого Давида й левітів, що мені служити мають.
23. І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
24. Чи ти не чуєш, що ті люде говорять: Та ж ті дві родині, що собі Господь був вибрав, він повідкидав! а тим вони нехтують нарід мій, наче б він уже не був народом ув очах моїх?
25. То ж так говорить Господь: Якя мого заповіту про день і ніч і уставів неба й 8емлї твердо не поставив,
26. То й рід Яковів і Давида, слугимого, я відкину, щоб не брати вже владик І8 його роду над потомкамн Авраама, Ізаака й Якова; ой нї; я переведу їх І8 полону і змилосерджуся до них.
Слово, що надійшло від Господа до Еремії тоді, як Навуходоновор, царь Вавилонський, і все військо його й усї 8бмні царства, піддані під руку його, воювали проти Ерусалиму й проти всїх міст його:
2. От що говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ійди й промов до Седекії, царя Юдейського й скажи йому: Так говорить Господь: Ось, я подаю город сей на поталу цареві Вавилонському, а сей пустить його пожаром;
3. І ти сам не у йдеш рук його і попадешся йому в руки, й очі твої дивитись муть ув очі цареві Вавилонському, і говорити ме він 8 тобою устами до уст, та й пійдеш у Вавилон.
4. Тілько ж вислухай слово Господнє, Седекіє, царю Юдейський! Так говорить про тебе Господь: Ти не вмреш од меча:
5. Ти помреш в супокою, і як по отцях твоїх, прежніх царях, пускали димом пахощі, так і по тобі палити
