Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/705

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

693

Книга пророка Еремії 36.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 36. 693

роги своєї; бо великий гнїв і досаду обявив (менї) Господь на сей нарід.

 8. І вчинив Варух Нирієнко все, щоповелїв йому пророк Еремія, щоб слова Господні, написані в ввитку, прочитати в дому Господньому.

 9. У пятому ж році ЙоакимовомуЙосієнковому, царя Юдейського, в девятому місяці, оповіщено піст перед лицем Господнім всьому людові в Ерусалимі й усьому народові, що поприходив із городів у Ерусалим.

 10. І перечитав Варух перед усїмнародом слова Ереміїні в дому Господньому, в сьвітлицї писаря Гемарії СаФаненка, на верхньому подвіррі, коло ввіходу в нові ворота в дому Господньому.

 11. А Михей Гемаріенко СаФаненко,вислухавши всі слова Господні, написані в книзі,

 12. Пійшов у царську палату, в будинок писарів, а там седїли всї князі: царський писарь Елисам, і Делаїя Семаївнко, й Елнатан Ахборенко, й Гемарія СаФаненко, й Седекія Ананївнко, й усї князі;

 13. І переповів їм Михей усї слова,що чув, як Варух читав ввиток голосно перед народом.

 14. Тоді послали всї князі до Варуха — Егудїя Натанївнка, сина Селеміїного, сина Хусіїного, сказати йому: Возьми звиток, що читав вси людові, та й приходь. 1 взяв Варух Ниріенко ЗБИТОК в свою руку, й прийшов до них.

 15. Вони сказали йому: Сідай і прочитай нам наголос; і Варух прочитав їм голосно.

 16. Вислухавши ж вони всї слова,поглядали з переляком один на одного та й кажуть Варухові: Нам би конче переказати цареві всі оцї слова.

 17. І поспитали в Варуха: Розкажиж нам, як ти списав всї слова цї з його уст?

 18. І відказав їм Варух: Він промовляв менї устами всі ’цї слова, я ж писав їх у книзі чернилом.

 19. І сказали князі Варухові: Ійдий сховайся, ти й Еремія, так щоб ніхто не знав, де ви.

 20. Потім подались до царя у двір,зоставивши звиток у сьвітлицї царського писаря Елисама, та й розповіли цареві всю справу.

 21. І послав царь Егудїя по книгу, івзяв її сей із будинку царського писаря Елисама; й читав її Егудїй наголос перед царем і всіма князями, що стояли навкруги царя.

 22. Царь же перебував під той час,— се було в девятому місяці — в зимовому дворі, а перед ним горів жар у кітлику.

 23. Що разу, як Егудїй перечитавдва чи трі листки, одрізував він їх писарським ножиком і кидав на огонь у кітлику, аж покіль увесь звиток ізгорів на огні.

 24. Та не збоялись і не роздерли насобі одежі нї царь, нї всї його слуги, що вислухали всі 'цї слова.

 25. І хоч Елнатан і Делаїя й Гемарія царя благали не палити ввитка, то він їх не послухав.

 26. Ба ще й повелїв царь Ерамеїлові Амелехенкові, і Сераїї Азриїленкові та Селемії Авдиїленкові спіймати Варуха, писаря, і Еремію, пророка ; та Господь охоронив їх.

 27. І надійшло слово Господнє доЕремії, після того, як царь спалив звиток із тими словами, що посписував їх Варух ів уст Ереміїних, і сказано йому:

 28. Возьми собі другого звитка та йспиши на йому всї слова, що були на цершому збиткові, що його спалив Иоаким, царь Юдейський;

 29. І скажи про Йоакима, царя Юдейського, так: Ось що говорить Господь: Спалив єси того звитка, кажучи: На що ти написав в йому, що царь Вавилонський певно прийде й 8ЄМЛЮ сю звоюв, а люде й скотину в їй повигублює? —

 30. Тим же то говорить Господь проЙоакима, царя Юдейського, так: Не мати ме він потомка, що седїв би на Давидовому престолі, і лежати ме труп його, кинутий на дневну спеку й на ночну холоднечу;

 31. 1 скараю його й рід його й слугийого 8а їх неправедність, і пошлю на їх і на осадників Ерусалимських і на всіх мужів Юдейських усе лихо, що вирік на них, а вони того не слухали.

 32. 1 взяв Еремія другого звитка та й