Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/71

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

59

Друга книга Мойсея 5. 6.


ДРУГА КНИГА МОЙСЕЯ 5. 6.

йому: Так рече Господь, Бог Ізраїлїв: Відпусти люде мої, щоб сотворили сьвято мені в степу.

 2. І каже Фараон: Хто сей Господь,щоб я послухав голосу його, та відпустив сини Ізрайлеві. Не знаю Господа і не відпущу Ізраїля.

 3. І кажуть йому: Бог Єврейськийзустьрів нас; так дозволь нам пійти за три дні ходи в степ і принести жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.

 4. 1 каже їм дарь Египецький: Прощо ти, Мойсею, й ти, Ароне, одвертаете людей моїх од їх діла? Ійдїте кожен до роботи своєї.

 5. І каже Фараон: Се намножилосьтепер народу в цій землї, а ви хочете відтягати його від роботи.

 6. І дав Фараон того дня наказ посїпакам та приставникам такими словами :

 7. Не давайте вже людям соломи нацеглу, як досі: нехай самі ходять і збирають собі солому.

 8. Стілько ж цегол, як перше вироблювали, вимагайте від них; не поменьшуйте, бо вони ліниві; тим і кричять: Одпусти нас принести жертву Богу нашому!

 9. Нехай вагонить робота на сихлюдях важче, щоб вони пильнували, та не вважали на марні слова.

 10. І повиходили приставники людські та доглядачі, та й промовляли до людей: Ось як повелів Фараон: Не давати вже вам соломи;

 11. Ходити мете самі збирати собісолому, де знайдете; однакже не буде вбавлено 8 роботи вашої нїже.

 12. І порозходились люде по всій землі Египецькій збирати собі стерню замість соломи.

 13. Приставники же принагляли їхі приказували: Вироблюйте роботу вашу кожного дня, як бувало даємо солому вам.

 14. І бито доглядачів із Ізраїлїв, щобули поставлені* над ними від приставників Фараонових, мовляючи: Чом не виробили стілько цегол вчора й сьогодні, як перше ?

 15. І приходили доглядачі з Ізраїлїв до Фараона, та й лебедїли пла

59

чучи: Про що знущаєшся так із рабів твоїх ?

 16. Не дають соломи рабам твоїм, ацеглу, кажуть, вистачайте нам цегли! І се раби твої* мучені, а нарід твій вина тому.

 17. Він же каже: Ви ліниві лежибоки! Тим і верзете: Ходімо принести жертву Господеві.

 18. Ідіте ж та працюйте! Соломи недавати муть вам, а цеглу, скілько вимагають, вистачайте.

 19. І вбачали свою лиху годину доглядачі з Ізраїлїв, яким наказано: Не поменьшуйте виробу цегли, що дня призначеного.

 20. І зоткнулись вони з Мойсейомта з Ароном, як виходили вони саме од Фараона.

 21. І промовили до них: Нехай спогляне Господь на вас і судить; бо зробили ви смердючим дух наш перед Фараоном і перед його дворянами. Дали ви меча їм у руки повбивати нас.

 22. І вернувся Мойсей до Господа,і каже: Господи Боже мій! Прощо напустив єси такий напуст на сих людей ? І про що се послав єси мене?

 23. З того бо часу, як увійшов япромовляти твоїм імям, він почав заподіювати зло людям сим; визволити ж із неволї людей сих не визволив єси.

Голова 6.

І рече Господь Мойсейові: Се побачите, що сотворю Фараонові: кріпка бо рука змусить його відпустити їх і правиця висока повиганяти їх І8 землі своєї.

 2. І говорив Бог до Мойсея і речейому: я Господь.

 3. І являвсь я Авраамові й Ізааковіі Яковові як Бог їх всемогущий, з імям же моїм Єгова я не обявивсь їм.

 4. І я ж поставив завіт мій із ними,що оддам їм Канаан землю, де пробували вони чуженицямп.

 5. І почув я теж стогнаннє синівІзрайлевих, що їх Египтяне держали в неволї, і спогадав завіт мій.

 6. Тим же то йди, промов до синівІзрайлевих: Я Господь-Єгова, і виведу вас із неволї Египецької, і виря