Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/714

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

702

Книга пророка Еремії 46. 47.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 46. 47.


 9. Сїдайте ж на конї; летіть, колесницї ; виступайте, силачі, — ви, Етіопії, Ливії, узбровні щитами, Лидийцї в натягнутими луками в руках!

 10. Та (внайте, що) сей день в днемпімсти Господа сил небесних, щоб помститись над противниками його; жерти ме їх меч і засититься й упється вашою кровю; се будуть жертовні приноси Господеві, Богу сил, у півночній 8емлї на Евфрат-ріцї.

 11. Ійди в Галаад, возьми балваму,дїво-дочко Египецька! Та шкода тобі добірати лїків, — нічим не вагоіш своєї рани!

 12. Почули народи про сором твій,і плач твій сповнив країну; бо (втікаючи) один силач твій ударить на другого хороброго, та й оба разом поляжуть.

 13. Слово, що сказав Господь пророкові Еремії про напад Навуходонозорів, царя Вавилонського, щоб звоювати Египет:

 14. Оповістіть в Египтї й дайте знати Магдолї та сповістїть у Нофі й у ТаФНИсї; скажіте: Становись лавами й готуйся, бо вже меч пожерав все навкруги!

 15. Чого се твій потужний лежитьповалений? — Не встояв, бо Господь повалив його.

 16. Се він натовпив тих, що падали,— падали один на одного, та говорили : Вставаймо, вертаймось до нашого люду, в рідну нашу країну перед пагубним мечем!

 17. Фараонові, цареві Египецькому,приложять пріввище „трівогаи, він пропустив реченець.

 18. Так певно, як живу я, говоритьЦарь, — на ймя йому Господь сил небесних, — як се правда, що Тавор належить між гори, а Кармель стоіть над морем, так певно й він прийде.

 19. Готуй собі всяку потріб на дорогу, осаднице-дочко Египецька: бо Ноф стане пусткою, пій де з димом, обезлюдів.

 20. Египет — гарна телиця, та погибель надходить із півночі, надходить на неї.

 21. А найняте військо його, — тівгодовані ним бики, подаються взад, утікають не можуть устоятись, бо прийшов на їх день погибний, час їх навідання.

 22. Доходить голос його, неначе гадюче сичаннв, наступають 8 військовою потугою, нападають ів сокирами, мов дроворуби;

 23. Вирубають лїс його, говорить Господь, бо їх і не переглянеш; більше їх, як сарани, ніхто не перелїчить.

 24. Осоромлена дочка Египецька,оддана півночньому народові на поталу.

 25. Се говорить Господь сил небесних, Бог І8райлїв: навідаю карою Аммона в Но*, Фараона й Египет з його богами й князями, — Фараона з тими, що на його вповають,

 26. Та й подам їх на поталу тим,що важять на їх душі, на поталу Навуходонозорові, цареві Вавилонському й у руки рабам його; аж опісля буде Египет оселений, як 8а давннх днів, говорить Господь.

 27. Ти ж не журись, слуго мій Якове, й не лякайся, Івраїлю, я бо вирятую тебе 8 далекої 8ЄМЛЇ, й потомків твоїх І8 землї, де вони невольникували, й вернеться Яков та й жити ме спокійно й мирно й ніхто не буде страхати його.

 28. Не журися, рабе мій Якове, говорить Господь, я бо 8 тобою. Я вигублю всї народи, що проміж них порозганяв тебе, тебе ж не вигублю; ш тілько скараю тебе справедливим судом, та безкарним тебе не зоставлю.

Голова 47.

Слово Господнє, що надійшло до пророка Еремії про Филистіїв, перш ніж Фараон напав на Газу**:

 2. Так говорить Господь: Вже ринуть води 8 півночі; прибувають, мов потік заливаючий, і затоплять землю з усїм, що на ній, всяке місто 8 осадниками його; тодї вакричать люде кругом, заридають усї, що живуть в країні,

 3. Почувши гук та тупіт копит усильних коней його, гуркіт колесниць його й скрипіт коліс його. Батьки й * Ишпі читають: Александрпю. ** По дорозї, як вертав з землї ЮдеісмюТ. Гол. 37, 4.