Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/716

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

704

Книга пророка Еремії 48. 49.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМІЇ 48. 49.


 25. Збито рога Моабові й зломаноруку йому, говорить Господь.

 26. Упоїте до пяна його, пишавсябо проти Господа; нехай же валяється Моаб у своїй блювотинї й буде сьміховищем.

 27. Хиба ж Ізраїль та не був сьміховищем у тебе? Чи то ж його та поймано між злодіями, що ти, було, як заговориш про него, так і похитуєш головою?

 28. Покидайте ж тепер міста, ви осадники Моабські, та й живіте, мов голуби, що гніздяться коло ввіходів у печери.

 29. О, наслухались ми про гордощіМоабові — гордощі без міри, як він високо ніс себе, як пишався, як у гору неслося серце його.

 30. Знаю я, говорить Господь, буйність його, та вона марна; пусті слова його; не здолїють того вчинити (що говорять).

 31. Тим то й буду голосити по Моабові, плакати по всьому Моабові, буду зітхати по людях Кирхареських;

 32. Плакати му по тобі, Севамо виноградин, тим плачем, що й по Леєрі: паростки твої сягали аж поза море, доходили до озера Язерського; аж се пустошник напав на лїтні плоди твої, на виноград спілий.

 33. Утихли радощі й веселощі в тімКармелю, в землі Моабський; я уйму вино в точилах; не будуть уже топтати в них, сьпіваючи; гук воєнний буде чути, а не гомін радісний.

 34. Од плачу в Есевонї аж до Елеали й до Яаци залунає їх голос і від Сигора до Оронаїму, до третьої Егли; та й води в Нимримі повисихають.

 35. Вигублю, говорить Господь, уМоаба тих, що приносять жертви на висотах та кадять богам його.

 36. Тим же то серце моє тужить поМоабі, мов сопілка; стогном сопілки плаче серце моє по осадниках Кирхареських, всї бо багацтва, що вони надбали, поникли без сліду.

 37. У кожного голова лиса, в кожного борода стрижена, руки подряпані чересла веретищем окриті,

 38. Скрізь у Моаба по кришах, майданах сумують-плачуть, я бо розбив Моаба, мов посудину непотрібну, говорить Господь.

 39. Як же розбито його, — будутьіз спожалїннєм говорити; як же Моаб осоромився, подавшись навтеки! і стане Моаб сьміховищем і острахом усїм сусідам своїм;

 40. Так бо говорить Господь: Осьвін (Навудонозор) орлом налетить, розпростре свої крила над Моабом:

 41. Загорне міста, ввоює твердині,а серця в хоробрих Моабіїв стрівожаться в той час, як серце в жінкипородїлї.

 42. І вигублений буде Моаб ізпроміж народів 8а те, що 8гордїв був проти Господа.

 43. Переляк і яма й сїтї прийдуть натебе, Моабський осаднику, говорить Господь.

 44. Хто від ляку втече, впаде в яму;хто вийде 8 ями, попаде в сїт. Таке бо пошлю на Моаба в годину кари моєї, говорить Господь.

 45. Наче в тїнї, схороняться у твердині Есевонській втікачі втомлені, та 8 Есевону вийде огонь, поломя з Сигону, й пожере бік Моабу, і тїмє сих людей непокірливих.

 46. Горе тобі, Моабе! погинув нарідХамоса'; бо сини твої й дочки пійшли в неволю.

 47. Та колись я поверну Моаба з полону, говорить Господь. Досі суд на Моаба.

Голова 49.

Про Аммонїїв говорить так Господь: Чи Ізраїль же не має синів? хиба нема в него наслїдника? Як же се Малхом вагорнув Гада, й нарід його розсівся в містах його?

 2. Тим же то надходять днї, що вРаббі, (місті) синів Аммонових, дасться чути крик боєвий й Рабба зробиться купою розвалшц, і городи (дочки її) будуть повипалювані, а Ізраїль заволодіє над тими, що над ним панували, говорить Господь.

 3. Заголоси ж, (сусіде) Есевоне, боГай уже спустошений; здійміте крик, ви, дочки Раббині; попідперізуйтесь веретами; плачте й блукайте попід плотами, бо Малхом пійде в неволю, а з ним сьвященники й князі його.