Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/720

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

708

Книга пророка Еремії 50. 51.


708 КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМИ 50. 51.


 39. 1 оселяться там дикі зьвіри з шакалами, й жити муть на ній струсі, й ніхто не поселиться, ніхто не буде жити на ній од роду аж до роду.

 40. Як у ніщо обернув Бог Содому йГоморру з сусїдними оселями, так і тут не вдержиться й не буде жити нї одна людина.

 41. Ось прийде нарід од півночі, нарід великий, і многі царі підіймуться з країв землі, в найдальшого кутка сьвіту.

 42. В руках у них луки й списи, ажорстокі вони й немилосердні; ревуть, як море; мчаться на конях, узброєні, як один муж, готовий до бою на тебе, дочко Вавилонова!

 43. Довідавшись про них, царь Вавилонський опустить руки; смуток обніме його, муки — як породілю.

 44. Ось він, мов той лев, виступитьвід вижин Йорданських на ті утверджені місця; їх же зневолю чимборше уходити, й хто вибраний, тому оддам його; хто бо рівня менї? хто стане вимагати в мене відповіді? та й де той пастир, що встояв би проти мене?

 45. Тим же то слухайте про постанову Господню, і що він судив Вавилонові вчинити, та й що задумав про землю Халдейську: справді, безсилки з того стада потягнуть їх із собою; справді, він попустошить осади їх разом із ними.

 46. Од гуку при ваборі Вавилонуздригнеться земля, а плач їх залуняє далеко проміж народами.

Голова 51.

Так говорить Господь: Се я підійму проти Вавилону й живущих посеред його противників моїх бурний вітер.

 2. І пошлю віяльників на Вавилон,а вони розвіють його й спустошать землю його, вони бо в час злиднів нападуть на його з усїх боків.

 3. Нехай стрілець натягає лука супроти тих, що й собі ж натягають лука та величаються зброєю своєю; не щадіте молодиків його, вигублюйте все військо його.

 4. Нехай падуть побиті на землї Халдейській, а поранені — по улицях її.

 5. Не покинув бо вдовою Бог, Господь Саваот, Ізраїля й Юду, хоч їх земля повна провин проти Сьвятого Іврайлевого.

 6. Втікайте 8 посеред Вавилону йрятуй кожне душу свою, щоб і вам не погибнути 8а безваконство його; се бо година помсти Господньої, — він віддає йому заплату його.

 7. Золотим кубком був Вавилон уруці Господній, впивалась із його вся земля; народи пили 8 його й метались, мов біснуваті.

 8. Несподівано впаде Вавилон та йрозібється; голосіте по йому, дайте балзаму на рани його, — може позагоюються.

 9. Гоїли ми Вавилона, та він не вигоївся. — Покиньте ж його, рушаймо кожен у свою землю, суд бо над ним дойшов до неба й сягонув аж за хмарі.

 10. Вивів Господь на сьвітло нашусправедливу справу; ходімо й звістімо на Сионї діло Господа, Бога нашого.

 11. Гостріте стріли, наповнюйте сагайдаки; Господь підпалив завзятгє царів Мидійських, задумав бо проти Вавилону, його затратити, — се помста Господня, помста ва храм його.

 12. Підійміте стяга проти мурів Вавилонських, побільшіте чату, приготуйте засїди, бо, що Господь задумав, те все так учинить, як виповів на осадників Вавилонських.

 13. О, ти, що живеш над великимиводами, багатий на скарби! прийшов кінець твій,—міра вахланності твоєї!

 14. Господь сил небесних поклявсясобою самим: Правду кажу, що сповню тебе людьми, мов сараною, й підіймуть боєвий крик проти тебе.

 15. Він сотворив 8ЄМЛЮ силою своєю, утвердив круг вемний премудростю своєю й розпростер небеса розумом своїм;

 16. На його громовий голос шумлятьводи з хмар, а ті хмари приводить він від кінців землі; творить блискавиці серед дощу, й випускає вітри 8 8апасних сховищ своїх.

 17. Безумним виявлює себе коженчоловік у свойму знаннї, і кожний плавильник соромить себе бовваном