Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/721

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

709

Книга пророка Еремії 51.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМП 51.

своїм, бо бовван, — се лож, і нема в йому духа.

 18. Се пуста мана, робота облуду;в день караючих їх навідин вони вникнуть.

 19. Не такий, як їх, пай Яковів; бойого Бог — се творець усього, а Ізраїль — се жезло царства його; Господь сил небесних — імя його.

 20. Ти* в мене — молот, внаряд воєнний; тобою я побивав народи; тобою ровбивав царства;

 21. Тобою я вбивав коня і їздецяйого й тобою розторощував колесницю і візника її;

 22. Тобою вбивав я чоловіка й жінку; тобою вбивав старого й молодого ; тобою вбивав молодика й дівицю;

 23. Тобою вбивав я пастуха й стадойого; тобою вбивав ратая й супруг волів його, тобою вбивав намісників і міських начальників.

 24. Тепер же відплачу Вавилоновій усїм осадникам Халдейським за все зло, що вони заподіяли Сионові в очах ваших, говорить Господь.

 26. Се я (став) проти тебе, ти (горда) горо пагубна, говорить Господь, що вигублюєш і заражубш усю землю ; я простягну на тебе руку мою, й скину тебе зо скелї та й зроблю тебе горою, до нага обгорілою.

 26. З тебе не можна буде ввяти й каменя вугловою, нї каменя на підвалину; ти будеш вічним безлюддєм, говорить Господь.

 27. Виставте ж хоругву воєнну в землях; тру біте в труби між народами; вворужте проти його народи; поскликайте на його царства: Арарацькі, Минїйські, Аскеназькі; настановіть гетьманів проти його; наведіть коней, як жалючої сарани.

 28. Узброїте проти його народи, царів Мідиї намісників її, старшини міські, й усю підневолену їй землю.

 29. Нехай затруситься й затремтитьземля; бо спевняться на Вавилонї задуми Господні, щоб повернути Вавилона в пустиню безлюдну.

 30. Невміраки Вавилонські позрікались воюватись, седять бев дїла по твердинях своїх, вичерпалась сила в * Вавилоне. них, побабіли; осади їх попалені, васови їх поламані.

 31. Біжить гонець вустріч другомугонцеві, посел зустріч послові, щоб сповістити цареві Вавилонському, що город його від кінця до кінця опановано;

 32. 1 броди позахоплювано, й трощупо багнах повипалювано, й військові люде в перестраху.

 33. Так бо говорить Господь Саваот,Бог Ізраїля: Дочка Вавилонська — мов тік під молотьбу; за малий час настануть жнива її.

 34. Навуходонозор, царь Вавилонський, пожерав мене й гриз мене; він зробив із мене порожню посудину; він проковтнув мене, мов той смок; наповнив роскошами моїми своє черево, вигнав мене.

 35. Зневага моя й тїло моє — на Вавилонї, промовляє осадництво Сионове, й кров моя — на осадниках Вавилонських, каже Ерусалим.

 36. Тим же то так говорить Господь:Я вступлюсь за твою справу й помщуся за тебе; висушу море його й повисушую канали його.

 37. І вробиться Вавилон купою рогвалищ, кублами шакалів, страховищем та сьміховищем, без осадників.

 38. Як леви, зарикають всі вони, заскіглять, як левині щенята.

 39. Саме тодї, як вони (вином) ровгорячаться, справлю їм бенкет, і впою та звеселю їх так, що поснуть сном вічним, і вже не прокинуться, говорить Господь.

 40. Поведу їх, як ягнята, на варів,як барани вкупі з козлами.

 41. О, як же впаде Сесах (Вавилон),як звоюють пиху всієї вемлї! О, яв же то Вавилон та вробиться страховищем між народами!

 42. Рине на Вавилон море, покривйого великанськими филями своїми.

 43. Городи його поробляться пустками, сухою сушею, диким полем, вемлею, де анї людина не буде жити, нї один чоловік переходити.

 44. 1 вроблю конець Вилові в Вавилонї, і вирву в рота його, що він проглинув, і не будуть уже народи напливати до його, бо ж і мури Вавилонські впадуть.