Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/734

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

722

Книга пророка Езекиїла 7. 8.


КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 7. 8.

наложу на тебе кару за всї гидоти твої.

 9. 1 не пощадить тебе око мов, я непомилую. По поступам твоїм одплачу тобі, й гидоти твої будуть на тобі, і зрозумієте, що я — Господь караючий.

 10. Ось він, той день; ось прийшла,наступила біда! виросла палиця, розрослась гординя,

 11. Та встав на палицю безбожностісила; і сліду з них не лишиться, і з багацтва їх, і з шуму їх і 8 пишноти їх.

 12. Настав час, наближився день;хто купив, не веселись, а хто продав, не журись, бо гнїв над усім людом його.

 13. Хто бо продав, не вернеться вжедо проданого, хоч би й зостались між живими; бо пророчий провид про всіх їх не зміниться, та й ніхто проступком своїм не продовжить життя свого.

 14. Затрублять у трубу, й усе збіравться,та ніхто не рушав до бою; бо гнїв мій над усїма ними.

 15. Поза домом меч, а вдома поморі голод; хто в полі, од меча поляже, а хто в місті, того пожере голоднеча й пошесть морова.

 16. А хоч деякі зміж них і повтікають, та будуть на горах, мов ті голуби долиняні, та всї вони будуть стогнати, кожне про свою провину.

 17. У всіх руки послабнуть, а коліна, мов вода, задрожать.

 18. І повдягаються в вереттв, і лякїх обгорне, а в усїх їх на лиці буде сором, і всї голови — обголені.

 19. Срібло на улицю повикидають,а 8одото буде в них нї за-що; нї срібло бо, нї золото не 8долїб їх уратувати в день палкого гнїву Господнього. Вони не заситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх; та ж вони були приводом до їх беззаконностей.

 20. І в пишних прикрасах своїхобертали вони їх на гордощі собі, та й робили 8 них образи гидких бовванів своїх; 8а те ж і вчиню я їх гидкими їм;

 21. І подам його (золото) чужим на8добич, і безбожникам в землі на розграбленнв, і вони посквернять його.

 22. Я одверну від них лице моє, а тіопоганять тайний пробуток мій, і ввійдуть у него грабіжники, і осквернять його.

 23. Зроби пута, бо ся вемля переповнена кровавими лиходїйствами, а місто повне насильства.

 24. Я приведу що-найлютїйпшх ізпоганців, а вони посядуть домівки їх; і зроблю конець гордощам потужних, та й сьвятинї їх будуть опоганені.

 25. І надійде на них погибель; вонишукати муть спокою, та не знайдуть.

 26. Прийде нещасте ва нещастем, і(страшна) чутка за чуткою, і (марно ) просити муть у пророка віщби, та й не стане науки в сьвященника й поради в старців.

 27. 1 сумувати ме царь, і князя обгорне перестрах, а в землян дрожати муть руки. Я ВЧИНЮ 8 ними після їх доріг, якими ходили, і після їх судів буду їх судити; і зрозуміють, що я — Господь.

Голова 8.

Ушестому ж році, в шестому місяці, на пятий день місяця, седїв я в домівцї моїй, а передо мною седїли громадські мужі Юдейські, і зійшла там на мене рука Господня.

 2. Дивлюсь, аж ось видиво, схожена людину. Від його чересел у низ — огонь, і від його чересел у гору — сяєво, мов розпалена мідь блискуча.

 3. 1 неначе простяг він руку, й вхопив мене за волоссе на голові в мене, Й ПІДНЯВ мене дух у гору МІЖ 8ЄМЛЄЮ й небом та й поніс у Божих видивах у Ерусалим, до ввіходу в середню браму, що обернена на північ, де стояв ідол ревновання, що ровбуджув ревнованне.

 4. 1 ось, там слава Бога Ізраїлського, схожа на те видиво, що бачив я на полі*.

 5. І сказав менї: Сину чоловічий!поверни очима на північ; я ж і кинув очима на північ, аж се — стоіть ід півночи від жертівної брами той ідол ревновання коло ввіходу.

 6. І сказав він менї: Сину чоловічий! чи бачиш ти, що вони коять? Се велика гидота, що виробляє тут * Годов. З, 22.