722
Книга пророка Езекиїла 7. 8.
наложу на тебе кару за всї гидоти твої.
9. 1 не пощадить тебе око мов, я непомилую. По поступам твоїм одплачу тобі, й гидоти твої будуть на тобі, і зрозумієте, що я — Господь караючий.
10. Ось він, той день; ось прийшла,наступила біда! виросла палиця, розрослась гординя,
11. Та встав на палицю безбожностісила; і сліду з них не лишиться, і з багацтва їх, і з шуму їх і 8 пишноти їх.
12. Настав час, наближився день;хто купив, не веселись, а хто продав, не журись, бо гнїв над усім людом його.
13. Хто бо продав, не вернеться вжедо проданого, хоч би й зостались між живими; бо пророчий провид про всіх їх не зміниться, та й ніхто проступком своїм не продовжить життя свого.
14. Затрублять у трубу, й усе збіравться,та ніхто не рушав до бою; бо гнїв мій над усїма ними.
15. Поза домом меч, а вдома поморі голод; хто в полі, од меча поляже, а хто в місті, того пожере голоднеча й пошесть морова.
16. А хоч деякі зміж них і повтікають, та будуть на горах, мов ті голуби долиняні, та всї вони будуть стогнати, кожне про свою провину.
17. У всіх руки послабнуть, а коліна, мов вода, задрожать.
18. І повдягаються в вереттв, і лякїх обгорне, а в усїх їх на лиці буде сором, і всї голови — обголені.
19. Срібло на улицю повикидають,а 8одото буде в них нї за-що; нї срібло бо, нї золото не 8долїб їх уратувати в день палкого гнїву Господнього. Вони не заситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх; та ж вони були приводом до їх беззаконностей.
20. І в пишних прикрасах своїхобертали вони їх на гордощі собі, та й робили 8 них образи гидких бовванів своїх; 8а те ж і вчиню я їх гидкими їм;
21. І подам його (золото) чужим на8добич, і безбожникам в землі на розграбленнв, і вони посквернять його.
22. Я одверну від них лице моє, а тіопоганять тайний пробуток мій, і ввійдуть у него грабіжники, і осквернять його.
23. Зроби пута, бо ся вемля переповнена кровавими лиходїйствами, а місто повне насильства.
24. Я приведу що-найлютїйпшх ізпоганців, а вони посядуть домівки їх; і зроблю конець гордощам потужних, та й сьвятинї їх будуть опоганені.
25. І надійде на них погибель; вонишукати муть спокою, та не знайдуть.
26. Прийде нещасте ва нещастем, і(страшна) чутка за чуткою, і (марно ) просити муть у пророка віщби, та й не стане науки в сьвященника й поради в старців.
27. 1 сумувати ме царь, і князя обгорне перестрах, а в землян дрожати муть руки. Я ВЧИНЮ 8 ними після їх доріг, якими ходили, і після їх судів буду їх судити; і зрозуміють, що я — Господь.
Ушестому ж році, в шестому місяці, на пятий день місяця, седїв я в домівцї моїй, а передо мною седїли громадські мужі Юдейські, і зійшла там на мене рука Господня.
2. Дивлюсь, аж ось видиво, схожена людину. Від його чересел у низ — огонь, і від його чересел у гору — сяєво, мов розпалена мідь блискуча.
3. 1 неначе простяг він руку, й вхопив мене за волоссе на голові в мене, Й ПІДНЯВ мене дух у гору МІЖ 8ЄМЛЄЮ й небом та й поніс у Божих видивах у Ерусалим, до ввіходу в середню браму, що обернена на північ, де стояв ідол ревновання, що ровбуджув ревнованне.
4. 1 ось, там слава Бога Ізраїлського, схожа на те видиво, що бачив я на полі*.
5. І сказав менї: Сину чоловічий!поверни очима на північ; я ж і кинув очима на північ, аж се — стоіть ід півночи від жертівної брами той ідол ревновання коло ввіходу.
6. І сказав він менї: Сину чоловічий! чи бачиш ти, що вони коять? Се велика гидота, що виробляє тут * Годов. З, 22.
