Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/735

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

723

Книга пророка Езекиїла 8. 9.


КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 8. 9.

дом Ізрайлїв, так що я постановив відступитись од моєї сьвятинї. Та обернись, а побачиш іще більшу мерзоту.

 7. 1 привів мене до ввіходу в дворище; я подививсь, аж у мурі щілина.

 8. 1 каже він менї: Сину чоловічий!пробери мурь, і я пробрав мур, і ось двері.

 9. І сказав менї: Увійди туди таспоглянь на ті плюгаві мервоти, які вони тут коять.

 10. Я ввійшов і побачив всякі образи гидкого гаду та нечистих животин і всякі ідоли дому Іврайлевого, вимальовані кругом по стінах.

 11. А сїмдесять мужів із старшиніз дому Іврайлевого стоять перед ними, та й Езанїя СаФаненко серед них, а кожен держав кадільницю в руцї, і густий дим од кадила підіймався в гору.

 12. 1 сказав він до мене: Чи бачиш,сину чоловічий, що старші дому Ізрайлевого коять потай, кожен у своїй коморі? бо кажуть: Господь нас не бачить, Господь покинув сю країну.

 13. Потім каже менї: Обернись, а побачиш іще гірші гидоти, що вони виробляють.

 14. І повів мене до ввіходу в воротадому Господоього, що ’д півночі, аж ось, там седить жіноцтво, голосючи по Таммузї*.

 15. І сказав ізнов до мене: Чи бачиш, чоловічий сину? та обернись, а побачиш іще гірші гидоти.

 16. 1 повів мене на середне дворищев дому Господньому, і ось, там коло ввіходу в дом Господень, між сїньми та жертівником стоіть чоловіка з двайцять і пять, плечима до дому Господнього, а лицем ід сходу сонця.

 17. І каже менї: Бачиш, чоловічийсину? Ще мало Юдиному дому тої гидоти, що вони тут коять, вони ще й надто сповняють землю безбожностю, і доводять мене до гнїву. Дивись, вони прикладають галузки до носів своїх.

 18. За те ж і я чинити му в досадїсвоє. Не пощадить око моє, й не по* Любошіик поганської богпнї-роапустницї Бей ери. милую; і хоч би вони громовим голосом до уш моїх покликали, я їх не вислухаю.

Голова 9.

І кликнув опісля менї в уші грімким голосом: Наближуються каранники міста, кожен із внарядом у руцї до вбивання.

 2. І се прийшло шестеро від нагірніх ворот, що на північ, а в кожного в руцї його знаряд до вбивання; між ними ж один, одягнений у лняну одежу, а при боцї в його писарський прибір; і прийшли та й постали коло мідяного жертівника.

 3. І зіступила слава Бога Ізрайлевого 8 того херувима, що на йому була, до порога дому. І прикликав він того, що був у лняному одязї, що при боцї в його був писарський прилад.

 4. І сказав йому Господь: Пройдисерединою по місті, по Ерусалиму, та й поклади знак на чолах у людей, що вітхають і сумують вадля всїх гидот, які діються в городї.

 5. А другим сказав — так, що я чув:Ійдїте повад його городом та й убивайте; нехай не милує око ваше й не щадить;

 6. І старого й молодика, дівицю, дитину й жіноцтво вбивайте на смерть; ів тих же, на кому положено внак, не займайте нїкого, а починайте од моєї сьвятинї. І почали вони від тих мужів, що були перед храмом.

 7. 1 сказав до них: Опоганьте храм,закидайте подвірря побитими, а потім вийдете. І вийшли вони та й почали вбивати по городу.

 8. І як вони їх повбивали, а я зостався, впав я на лице й промовив: Ой Господи Боже! чи ти ж бо вигубиш оце ввесь останок Ізраїля, виливаючи гнїв твій на Ерусалим ?

 9. І сказав він менї: Безбожністьдому Іврайлевого й Юдиного велика, аж надто велика; ся країна повна крівавих гріхів, город же переповнений несгіраведливостю, бо вони кажуть: Покинув Господь сю країну, не бачить Господь.

 10. Оце ж і моє око не пощадить і яне помилую; оберну поступки їх на їхже голову.

46*