Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/737

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

725

Книга пророка Езекиїла 11. 12.


КНИГА ЕЗЕКШЛА 11.12. 725


 5. 1 зійшов на мене Господень дух,і сказав до мене: Промовляй: Так говорить Господь: Що ви говорите, доме Ізрайлїв, і що в вас на душі, — се я знаю.

 6. Багато положили ви трупом у сьому городі, й закидали улицї його побитими.

 7. Тим же то ось як говорить Господь Бог: Ті побиті, що ви положили трупом проміж вами, — вони мясиво, а місто — казан; вас же я повиводжу з него.

 8. Меча ви боітесь, то ж я приведуна вас меча, говорить Господь Бог.

 9. 1 повиводжу вас геть, і пооддаювас на поталу чужоземцям, & розведу над вами суд.

 10. Од меча поляжете; на Ізраїлській гряницї судити му вас, і тодї зровумівте що, я — Господь.

 11. Не буде він вам казаном, а вине будете мясивом у казані; бо на границі Ізраїлській судити му вас.

 12. 1 зрозумієте, що я — Господь, —той, що в його ваповідях ви не ходили, й його вакону не певнили, а поступали по ваконах народів, що навуги вас.

 3. І сталося, що як я так пророкував, несподівано вмер Фалтія Банеенко. І впав я на лице, й кликнув голосно: Ой горе, Господи Боже! невже ж бо ти хочеш вигубити останок Івраїля?

 14. І надійшло до мене слово Господнє:

 15. Сину чоловічий! твоїм братам,твоїм родичам та й усьому дому Івраїля укупі говорять осадники Єрусалимські: Далеко вони від Господа; нам оддана ця вемля в посїданнє.

 16. Оце ж скажи їм: Так говоритьГосподь Бог: Хоч я позасилав їх проміж поган та поровкидав їх по землях, то я буду їм наче малою сьвятинею в тих вемлях, куди вони поваходили.

 17. Тим же то скажи: Так говоритьГосподь Бог: Я повбіраю вас ізпроміж народів і повиводжу всїх із тих земель, де ви порозсівані, та й наділю вам івнов вемлю Івраїлську.

 18. 1 поприходять вони туди, й повикидають звідти всї гидоти її і всю погань її.

 19. І дам їм одно серце й вложу вних нового духа; й вийму в їх тїла серце камяне, а дам їм серце тілесне,

 20. Щоб ходили вони в заповідяхмоїх, та певнили постанови мої, і будуть вони моїм народом, а я буду їх Богом.

 21. А чиє серце пристане до їх ідолів і гидот, тих учинки я оберну на голову їх, говорить Господь Бог.

 22. Тодї підняли херувими криласвої, а колеса в ними, слава же Господа Бога Іврайлевого була над ними.

 23. 1 внялась слава Господня впосеред міста та й в’упинилась над горою, що на востоцї од городу.

 24. І підняв мене дух угору та й переніс у видиві духом Божим у Халдейську землю до вигнанників. І віднято від мене видиво, що я бачив.

 25. 1 переповів я вигнанникам усїслова Господні, що він виявив менї.

Голова 12.

І надійшло до мене слово Господнє, таке:

 2. Сину чоловічий! ти живеш середнеслухняного дому; вони мають очі, щоб убачати, та не бачать, матюь уші, щоб чувати, та не чують; бо вони дом ворохобний.

 3. Ти же, сину чоловічий, наготовсобі потрібне до переносин, та й переносися серед ясного дня перед їх очима, й перенесешся перед очима в їх із твоєї осади на друге місце. Може їм одкриються очї, хоч вони дом упрямий;

 4. Виноси ж твою внадобу, потрібнудо мандрівки, в день перед очима в їх, сам же вийдеш перед очима в їх увечорі тим робом, як се виходять ті, що переносяться.

 5. Перед очима в їх проламли собіотвір у стїнї, та й виносися тою проломиною.

 6. Перед очима в їх виноси внадобуна плечах; виноси ж у потемках, закривши собі вид і не позираючи на країну; я бо поставив тебе внаком домові Іврайлевому.

 7. 1 вчинив я так, як менї заповідано: внадобу мою, потрібну до переносин, повиносив у день, а ввечорі пробрав собі рукою діру в стїнї, винїс