Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/745

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

733

Книга пророка Езекиїла 18. 19.


КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 18.19.

такоа^ напевно буде ва кару смерть; кров його на йому буде.

 14. Коди ж хто появить сина, й синбачить всї переступи батькові, сам же їх не чинить,

 15. На горах жертовного не їсть, доідолів, що в Ізраїлі, не внімав очей своїх; жени ближнього свого не поганить;

 16. Другого не тіснить, ваставу небере й насилу не видирав; подав голодному хлїба свого й вкривав нагого одіжжю;

 17. Держить руку свою далеко відкривди, не бере лихви й користї; певнить мої прикази та й ходить дорогою ваповідей моїх, — такий не вмре за батьківські провини; нї, він буде жити.

 18. Батько ж його, ва те що безсердечно тїснив, рабував брата свого, та чинив усяке лихо посеред 8ЄМДЯКІВ своїх, — він мусить умерти ва свою провину.

 19. Ви скажете: Чом же не переносить син кари за провини батькові ? Тим, що син поступав по закону й по правді, усї мої ваповідання певнить і їх додержує, — тим він і жити ме.

 20. Та душа, що грішить, та й вмерти мусить. Син за вину батькову не буде одвічати, а батько не буде двигати вини синової. Праведність праведного зостанеться на йому, та й безбожність безбожного на йому буде.

 21. Ба й безбожник, як одвернетьсяод усїх гріхів своїх, які творив, і буде певнити всї мої постанови, й усе чинити по вакону й по справедливості, буде жити, не вмре.

 22. Усї проступки його, що їх коїв,не будуть пригадуватись йому; по своїй праведності*, що буде чинити, він жити буде.

 23. Хиба ж менї безбожниковасмерть люба, говорить Господь, — а не те, щоб він вернувся в дороги своєї та й жив ?

 24. Коли ж би праведник одступивод своєї праведності і жив неправедно, та коїв усї ті гидоти, що беззаконник творить, то — чи ж йому жити? Нї, не спогадаються йому всї його праведні вчинки, що він чинив, а ва бевзаконство своє, що його творить, і ва гріхи свої, якими грішить, мусить він умерти.

 25. Коли ж скажете: Несправедливапуть Господня, — то послухай, ти, доме Івраїля! Чи то ж моя путь несправедлива? Чи скорше не ваші дороги неправедні?

 26. Та ж коли праведник відступавод своєї праведності і творить ледарство, то він умерає ва свою неправедність, що вчинив.

 27. Коли ж бевбожник навертається од бевбожностї своєї, що її коїв, та чинить суд і правду, то він навертає свою душу до життя.

 28. Він нарозумився і відвернувсьод усїх своїх ледачих учинків; тим і зостанеться живим, не вмре.

 29. Та й ще сьміє дом Ізраїля говорити: Не по правді чинить Господь! Чи справді ж бо мої путі несправедливі? чи ж то не ваші дороги неправедні?

 30. Тим же то я й судити му вас, доме Івраїля, після доріг ваших, говорить Господь Бог; покайтеся ж і відвернітеся від усїх проступків ваших, щоб безбожність не була вам спотичкою.

 31. Повідкидайте від себе всї гріхиваші, якими ви грішили, й сотворіте собі нове серце й дух новий; а тоді чого ж би вам умірати, доме Ізраїля?

 32. Менї бо не люба смерть того, хтомусить умерти, говорить Господь Бог; обернітеся ж і жийте!

Голова 19.

Ти ж ваплач над княвями Ізрайлевими,

 2. Та й кажи: Що ва левиця булав тебе мати! Між левами ровлягалась, левчуків пестила.

 3. І згодувала одного вміж левчуківсвоїх, і став він левом, і навчивсь ловити вдобич, та й пожерав людей.

 4. І прочули се народи та й спіймали його в яму, й в кайданах одвели в Египецьку землю.

 5. І, пождавши, побачила, що марна визволу надія, і взяла другого 8 левчуків своїх, та й зростила левом.

 6. І, ставши великим левом, почаввін ходити поміж левами й навчивсь ловити здобич, людей пожерати.