Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/746

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

734

Книга пророка Езекиїла 19. 20.


734 КНИГА ЕЗЕКИІЛА 19. 20.


 7. 1 опогашовав вдовидї, й міста пустошив; і обезлюділа 8емля та й усї осади її від реву його.

 8. Тодї встали на його народи І8 земель примежних та й розкинули на його сїтї свої і спіймали в яму.

 9. І посадили його в клітку й одведив ланцюгах до царя Вавилонського; заперли в темниці, щоб не чути вже було реву його в Ізраїлі по горах.

 10. Мати твоя була, наче та виноградина, насаджена понад водою; була вроджайна, повна віття, від достатку води.

 11. І виростали в неї прути кріпкі,хоч би й на скипетри володарів; і виросла вона високо й віттясто, та й видніла далеко в гущині пагонцїв своїх.

 12. Но в гнїву (Божому) вирвано їїз коріннєм, і кинуто на вемлю, а вітер від сходу висушив плід її; повиривані, повсихали кріпкі пагонцї її; огонь пожер їх.

 13. А тепер її в пустиню пересадили, в суху, безводню землю.

 14. І вийшов огонь із пня галуззяїї, пожер грони її, та й не зосталось у неї прутів кріпких на жезла царські. Оце та жалібна пісня, — вона й полишиться нею на плач.

Голова 20.

Сьомого року, в пятому місяці, в десятий день місяця, з’явились у мене мужі громадські Ізраїлські, поспитати Господа, та й посїдали передо мною.

 2. І надійшло до мене слово Господнє, таке:

 3. Сину чоловічий! промов до громадських мужів Ізрайлевих і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви прийшли питати мене? Так вірно, як я живу, не дам вам відповіді, говорить Господь Бог.

 4. Коли ж хочеш їх судити, коли хочеш їх судити, сину чоловічий, так обяви їм гидоти батьків їх та й скажи:

 5. Так говорить Господь Бог: Тогочасу, як вибрав я Ізраїля, вняв я руку мою, кленучись перед потомками дому Якового, й обявив їм себе в Египтї, і зняв руку мою й сказав їм: Я — Господь, Бог ваш!

 6. Того ж часу зняв я так само руку мою та й заклявся, що виведу їх із Египту в 8ЄМЛЮ, що вигледїв про НИХ, — В 8ЄМЛЮ, текущу молоком та медом, красу між усїма землями,

 7. Та й сказав їм: Повідкидайте кожен гидоти від очей ваших і не поганьтесь ідолами Египецькими: Я — Господь, Бог ваш!

 8. Та вони встали проти мене, £ несхотіли слухати мене; ніхто не відкинув гидот від очей своїх анї відцуравсь ідолів Египецьких. І сказав я собі: Вилию на них досаду мою, вичерпаю на них гнїв мій посеред 8ЄМД1 Египецької.

 9. Та вчинив я опісля інакше, а точерев імя моє, щоб не подати його в неславу перед народами, між котрими вони пробували, та що перед їх очима я себе явив їм, хотячи вивести ЇХ І8 землі Египецької.

 10. І вивів я їх І8 Египту та й привів у пустиню,

 11. І дав їм 8аповідї мої, й обявивїм постанови мої, щоб чоловік, додержуючи їх, жив через них.

 12. Я дав їм також суботи мої, щоббули знаменом міжо мною а ними, та щоб знали вони, що я — Господь, которий їх осьвящуе.

 13. Та дом Ізраїля став опір протимене в пустині*: вони не ходили в за повідях моїх і відкинули постанови мої, котрі виконуючи, чоловік жив би через них, та й суботи мої вони зневажали; і знов я був намірився вилити на них досаду мою в пустині* і їх вигубити.

 14. Та й 8нов учинив я вадля іменімого, щоб не подати його в зневагу в народів, що перед їх очима я їх вивів.

 15. Тим ТО 8НЯВ я руку мою протиних у пустині та й заприсяг, що не приведу ЇХ у 8ЄМЛЮ, що призначив ЇМ, — у 8ЄМЛЮ, текущу молоком і медом, красу між усїма землями, —

 16. За те, що вони відкинули постанови мої й не ходили в заповідях моїх та зневажали суботи мої, бо серце їх тягло 8а ідолами їх.

 17. Та моє око зжалувадось над ял