Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/747

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

735

Книга пророка Езекиїла 20.


КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 20.

ми, та й я не вигубив їх до нащаду в пустині.

 18. І говорив я до їх синів у пустині: Не ходіте слідом отцїв ваших і не заховуйте встанов їх та не поганьтесь ідолами їх.

 19. Я бо — Господь, Бог ваш: ходіть у моїх ваповідях і мої постанови заховуйте та певнїте.

 20. 1 держіте суботи мої сьвято, щобвони були прикметою міжо мною й вами, та й тямте собі, що я — Господь, Бог ваш.

 21. Та бо й сини стали опір протимене: в ваповідях моїх вони не ходили й постанов моїх не перестерігали; не виповняли того, що, виповнячи, міг би чоловік жити, та й вневажали суботи мої. Тим то скавав я собі: івжену на них гнїв мій, вичерпаю на них досаду мою в пустині.

 22. Та й внов в’упинив я руку мою,а вчинив се вадля імені мого, щоб не подати його в вневагу в народів, що перед очима в них я їх вивів.

 23. Та все ж таки підняв я у пустині*руку мою й заклявся, що ровпорошу їх проміж народами й порозсіваю по землях.

 24. За те, що вони моїх постановне певнили й мої заповідї відкинули; мої суботи вневажали та поривали очі на ідоли батьків своїх.

 25. От і дав я їм волю, виповнятивстанови недобрі та такі звичаї, що через них не могли оставатись живими;

 26. І дозволив їм опоганювати себежертвами та переводити черев огонь всякий первоплід утроби, щоб їх вигублювати (їх власними руками), та щоб опісля стенали, що я — Господь.

 27. Тим же то, сину чоловічий, го-.вори домові Іврайлевому й скажи їм: Так говорить Господь: От іще чим вневажали мене ваші батьки, спроневірюючись менї:

 28. Ось, я привів їх у землю, що підприсягою обіцяв їм наділити, піднявпш руку мою, а вони, де побачали високий горб і гілясте дерево, почали ваколювати там жертви свої й складали туди противні мені приноси свої та нахущі кадила свої та жертви ливні.

 29. І говорив я до них: Що се ваякась висота, куди ви ходите? Тим і досі вветься вона Бама.

 30. Тим же то скажи дому Іврайлевому: Так говорить Господь Бог: Чи не поганите ж ви себе робом батьківським і не блудувте в гидотах їх ?

 31. Так, приносом жертівних вашихдарів і тим, що діти ваші переводите черев огонь, поганите ви себе всіма ідолами вашими по сей день, — та й ви хочете ще питати в мене, доме Івраїля?

 32. А те, що в вас на думцї, певноніколи не станеться. Ви бо мовлявте: ми будемо, як погани, як отті племена чужовемні, кланятись перед деревом та каменем.

 33. Так певно, як я жию, говоритьГосподь Бог, царювати му над вами рукою потужною, правицею простягнутою і виливом на вас досади моєї.

 34. 1 повиводжу вас івпроміж народів, ів вемель, де вас порозсівано, й позбіраю вас рукою потужною й правицею простягнутою, й виливаючи на вас досаду,

 35. І приведу вас у пустиню народів, та й судити мусь там із вами лицем до лиця;

 36. Як судивсь я у Египецькій пустині’ з вашими батьками, так судити мусь і 8 вами, говорить Господь Бог.

 37. І приведу вас під жевло мов тай уведу вас ув окови права мого.

 38. 1 повилучую вміж вас ворохобників і непокірних мені*; повиводжу їх ів землі* пробування їх, та в землю Ізрайлеву вони не ввійдуть; і взнаєте, що я — Господь.

 39. А ви, доме Ізрайлїв, говоритьГосподь Бог, ійдїть собі та й кадіть, кожен ідолам своїм, і служіть їм, коли мене слухати не хочете, — але перестаньте вже сквернити імя мов, приносячи жертви менї та й бовванам вашим.

 40. Бо на сьвятій горі моїй, на гірній висоті Ізраїлській, говорить Господь, — он-де менї служити ме ввесь дом Ізраїля — ввесь, скілько його на вемлї; там я буду ласкаво приймати їх, і там жадати му приносів ваших, і первоплодів ваших І8 усякими сьвятими дарами вашими.