Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/749

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

737

Книга пророка Езекиїла 21. 22.


КНИГА ЕЗЕКШЛА 21. 22.

собі два шляхи, якими мав йти меч царя Вавилонського. І8 однієї землї мають оба виходити. І начеркни шляхову ручку при почині шляху, що веде в міста.

 20. Начеркни шлях, яким ійти мечеві на Раву Аммонїйську й в Юдею, в утверджений Ерусалим, —

 21. Бо царь Вавилонський стоіть нароздрожжі при починї двох шляхів, а щоб угадати, перемішув (в сагайдацї) стріли, питав в тераФИма, зазирає в печінку.

 22. По правій руцї в його жереб,що ворожить: у Ерусалим, щоб там поставити тарани, отворити уста до боввих криків, ввивати голосно до побою, поставити тарани проти брами, насипати вал, побудувати облягові башти.

 23. Сеся ворожба буде видаватисьув очах їх пустою; та позаяк вони поклялись були, то він пригадав про їх віроломність, і постановив його вдобути.

 24. Тим то ось як говорить ГосподьБог: Позаяк ви самі пригадуєте бевзаконства ваші, чините явними проступки ваші, і всїми вчинками вашими гріхи свої ни вид виставляєте й усе те самі пригадуєте, то й мусите попастись у ворожі руки.

 25. Ти ж, негідний, безбожний князю Ізрайлїв, що на тебе прийшов день твій, і твоїй бевбожностї настав конець, —

 26. Так горовить Господь Бог: Здійми в голови корону, скинь царський вінець! се вже минулось: угору пійде низьке, униз високе!

 27. Скину, скину, скину, й не будейого, покіль прийде той, що мав до його право й кому віддам його!

 28. А тепер, сину чоловічий, пророкуй і промов: Так говорить Господь Бог про Аммонїї і насьміхи їх, і скажи: Меч, меч уже добутий на вбиваннє, вичищений до* затрачування, щоб блищав блискавицею, —

 29. Щоб тим часом, як тебе обдурюють пустими видивами й марними ворожбами, — й тебе прилучено до тих постинаних безбожників, що їх день прийшов, коли їх безбожності' конець настане. ЗО. Сховати ж його назад у піхву? Нї, на тому місці, де сотворено тебе, у землі, де постав єси, — там я буду судите тебе,

 31. 1 зжену на тобі досаду мою, дихну на тебе огнем пересердя мого та й подам тебе на поталу людям жостоким, що вправні в убиванню.

 32. Пійдеш на пожир огня, кров твояровлиеться по вемлї, не буде й згадки про тебе; я бо, Господь, сказав так.

Голова 22.

І надійшло до мене слово Господнє:

 2. Ти ж, сину чоловічий, чи хочеш судити, судити город кріваво провинний? Оце ж виткни їм всї гидоти їх.

 3. І промов: Так говорить ГосподьБог: 0 городе, що проливав єси кров серед себе, щоб навести на себе годину свою, і робив собі ідоли, щоб опоганити себе!

 4. Через ту кров, що проливав єси,ти набрався гріха, а черев ідоли, що наробив собі,опоганився; інаближив єси днї твої, і дойшов єси до години твоєї. Тим то я подам тебе на посьміх усїм народам, на поругу всім землям.

 5. Близькі й далекі будуть насьміхатись ів тебе, що опоганив єси імя твоє, а прославив себе бутою.

 6. Ось, старшини Івраїлські в тобі,кожен по силам своїм, проливали кров.

 7. Батька і матір вневажають в тобі, чуженицю кривдять посеред тебе, бевбатенька й вдовицю пригнітають у тобі.

 8. Мої сьвятинї ти маловажиш, амої суботи нарушуєш.

 9. Люде, що обвинувачують на проливаннє крові, жиють у тобі; по горах твоїх їдять мясиво (приношене ідолам у жертву), посеред тебе коять ледарство.

 10. Сором батьків ровкривають у тобі, нечисту в кровотечі насилують у тебе.

 11. Той чинить гидке 8 жінкою ближнього свого, той опоганює невістку свою, а той обезчесчує сестру свою, дочку батька свого.

 12. У тобі беруть підкуп і проливають кров; ти береш лихву й приро