Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/750

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

738

Книга пророка Езекиїла 22. 23.


КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 22. 23.

сти й грабуєш насильно користь собі з ближнього твого, мене ж вабув єси, говорить Господь Бог.

 13. Я аж сплеснув руками 8 гнївупа захланність твою, що така явна в тобі, та на кріваві провини, що діються в тебе.

 14. Чи видержить же серце твоє, чибудуть досить кріпкі руки (сили) в тебе тодї, як я почну мою роботу проти тебе? Я, Господь, скавав се й справджу.

 15. Бо розсію тебе проміж народи,й роввію тебе по чужих вемлях, і зроблю конець мерзотам твоїм посеред тебе.

 16. І зробиш сам себе гидким в очахнародів, і зрозумієш, що я — Господь.

 17. І надійшло до мене слово Господнє:

 18. Сину чоловічий! дом Ізраїля зробився в очах у мене жужелицею; всї вони — мідь, цина, залізо й олово в печі; жужелицею з срібла поробились.

 19. Тим же то ось як говорить Господь Бог: За те, що ви всї поробились жужелицею, позбіраю вас в Ерусалим.

 20. Так само, як у піч кладуть срібло й мідь і залїзо й олово й цину вкупі, щоб роздувати на них огонь і їх розтопити, так і я позбіраю вас у гнїву мойму й у досадї моїй та й розплавлю вас.

 21. Я позбіраю вас і подую на васогнем досади моєї та й розтоплю посеред його.

 22. Як плавлять срібло в плавильній печі, так і ви розплавитесь посеред його, й зрозумієте, що я, Господь, вилив на вас досаду мою.

 23. І надійшло слово Господнє домене, таке:

 24. Сину чоловічий! промов до него:Ти — земля нечиста, тим і не скроплена дощем в годину гнїву.

 25. Пророки в їй змовились; як левирикають, роздирають вдобичу; пожерають душі, забирають майно й дорогі речі, намножують у йому вдовиць.

 26. Сьвященники його ломлять мійзакон й поганять сьвятинї мої; не відрізняють вони сьвятого від несьвятого, й не розбірають, що нечисте, а що чисте, а від субот моїх одвернули очі свої, і я в погордї в них.

 27. Княвї його, наче хижі вовки, пориваючі вдобичу свою, проливають кров, ватрачують душі, щоб тілько придбати собі наживу.

 28. Пророки ж його замазують усеглиною, вбачають пусте та віщують свої видумки, говорячи: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив того.

 29. Прості люде пригнітають одноодного, ограбують і тиснуть влндеи ного, а приходня придавлюють без усякого права.

 30. І шукав я між ними такого, щобпоставив себе стіною, і став проти мене в проломині за сесю землю, щоб я не погубив її, та не внайшов.

 31. Оце ж вилию на них досаду мою,огнем лютості моєї вигублю їх, поступки їх поверну на голову їм, говорить Господь Бог.

Голова 23.

І надійшло до мене слово Господнє:

 2. Сину чоловічий! Були дві женщини, дочки однієї матері,

 3. І блудували вони в Египтї, блудували ще в молодощах своїх; там були подавлені груди їх, і там помякли дівичі соски їх.

 4. А було на ймя їм: старшій — Огола, а сестрі її — Оголива. І буди вони спершу моїми; й породили сини й дочки, а потім Огола стала зватись на ймя Самария, Оголива ж — Ерусалим.

 5. І почала Огола блудувати в мене,й палала до полюбовників своїх, Аесириїв, сусідів своїх,

 6. До вдягнених у пурпур, до намісників та гетьманів, до вродливих молодиків, комонників, ЩО ЇЗДИЛИ кінно,

 7. І оддавала свої любощі всім вибраним ів між синів Ассурових, і поганилась усїма ідолами тих, до кого палала;

 8. До того ж не переставала блудувати й з Египтїями, вони бо слали з нею в молодощах її й змягчили дівочі соски її, та й виливали на не! погань свою.

 9. За те ж я й оддав її на поталу