Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/759

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

747

Книга пророка Езекиїла 29. 31.


КНИГА ЕЗЕКИЇЛА ЗО. 31.


 18. І в ТаФНиеї потемнів день, яквломлю там ярмо Египецьке й зроблю кінець гордій потузі його. Хмара покрив його, а дочки його пійдуть у неволю.

 19. Оттак учиню я суд над Египтомі взнають, що я — Господь.

 20. Ув одинайцятому році, в первому місяці, сьомого дня в місяці надійшло до мене слово Господнє:

 21. Сину чоловічий! зломив я рамяФараонові, цареві Египецькому, й ось, воно ще не перевязане, щоб могло вилічитись, не обвите обвитками, щоб вернулась йому снага вхопити меча.

 22. Тим же то так говорить ГосподьБог: Ось я проти Фараона, царя Египецького, й поламлю йому руки, здорову й переломлену, й випаде меч ів руки в його.

 23. І порозпорошую Египтян проміж народами й розвію їх по землях.

 24. А руки в царя Вавилонськогоскріплю і дам йому в правицю меча мого; руки ж Фараонові поломлю, щоб, поранений, стогнав тяжко перед ним.

 25. Скріплю руки цареві Вавилонському, а руки Фараонові опадуть, і зрозуміють, що я — Господь, як дам у руку цареві Вавилонському меча мого, а він простягне його на вемлю Египецьку.

 26. 1 порозпорошую Египтян проміжнародами, й пороввіваю їх по вемлях, і спізнають, що я — Господь.

Голова 31.

Одинайцятого року, в трейтьому місяці, на первий день місяця, надійшло до мене слово Господнє:

 2. Сину чоловічий! промов до Фараона, царя Египецького, й до його народу: Кому робиш ти себе рівнею в великості* своїй?

 3. Ось, Ассур був, мов кедр на Ливані* з прегарним гіллєм і густим листом та високого росту; вершок його сягав у гору серед густого галуззя.

 4. Води ростили його, глибина підіймала його; річки її обливали корінне його, а проточини її простягались до всїх дерев на поділлі.

 5. Тим і сягала висота його понадусі дерева польові, й гілля було на йому много, й галуззє його росло що-раз довше задля достатку вод, і воно розросталось.

 6. Між гіллєм його кублилось всякептаство піднебесне, під віттєм його виводили дітей всякі зьвірі польні, під тінню його жиди всякі многолїчні народи.

 7. Він пишався висотою своєю та довготою галуззя свого, бо корінь його розростався при великих водах.

 8. Не затемняли його кедри в Божому садї; не досягали гілля його кипариси, й каштани не досягали величиною віття його, нї одно дерево в садї Божому не могло рівнятись І8 ним красотою своєю.

 9. Я вкрасив його густим віттєм, такщо всі* дерева Едемські в садї Божому завидували йому.

 10. Тим же то ось як говорить Господь Бог: За те, що він знявся високо зростом і вершок його вибуяв угору посеред віття, та серце його згорділо величчю своєю, —

 11. За те подам його на поталу потужному між народами, нехай 8 ним чинить що схоче; 8а проступки його я відкинув його.

 12. І зрубають його чужоземці, найлютїйші зпроміж народів, та й повалять його; по горах і по долинах лежати ме віттє його, й гіллє його буде валятись, поторощене, по байраках у країні, а всі народи землї вирушать 8під тіні в него, та й покинуть його.

 13. Від тепер буде хиба на обламкахів него сідати птаство піднебесне, а всяке польове вьвірре топтати ме гіллє його;

 14. Щоб ніякі дерева при воді невеличались високим своїм зростом і не сягали вершками своїми понад густе гіллє, та щоб до них задля їх висоти не прилягали инші дерева, що ссуть воду; всїх бо їх призначено на смерть, у преисподню країну разом ів синами людськими, що посходили в яму.

 15. Так говорить Господь Бог: Тогодня, як він ізступить у яму, наведу я плач по нему, запру глибінь, застановлю ріки, здержу великі води, 8*0