751
Книга пророка Езекиїла 34.
І надійшло до мене слово Господнє:
2. Сину чоловічий! пророкуй пропастирів Іврайлевих, віщуй і промов до них: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізрайлевим, що пасуть самих себе! Чи не вівцї ж бо пастирям пасти?
3. Ви їди молоко й в’ одягались у вовну та 8аколювади вівцї годовані, стада же не пасли.
4. Слабих у стадї ви не покріплювали, й недужних не вигоювали; поранену не перевявували й розпуджених не привертали та й загублених не шукали, а правили ними жорстоко й насильно.
5. 1 розсипались мої вівцї без пастуха й ставались жиром усьому польовому зьвіррю та й розбігались.
6. По всїх горах і по всїх високихувгіррях блукають мої вівцї; розсипалась отара моя по всіх країнах, а нїхто не розвідувсь про них, нїхто не шукав їх.
7. Тим же то, вислухайте, ви, пастухи, слово Господнє:
8. Так певно, як я живу, говоритьГосподь Бог, за те, що вівцї мої полишені були на здобичу, й отара моя допалась без пастирів на пожир усякому дикому 8ьвіррю, а мої пастирі не відшуковали овець моїх — пастухи бо пасли самих себе, а овець моїх не пасли, —
9. За те, ви, пастирі, слухайте слово Господнв!
10. Так говорить Господь Бог: Ось,я встану на пастирів, і вимагати му вівцї мої 8 їх рук, і не дам їм уже пасти овець, та й не будуть уже більше пастирі самих себе пасти; я повириваю в них І8 рота вівцї мої, щоб не були вже їм їдою.
11. Так бо говорить Господь Бог:Самий я видшукаю собі вівцї мої та й буду їх дозирати.
12. Як вівчарь провіряе свою отару,коли вона була розбіглась, так і я провіряю вівцї мої, й приверну їх назад 8 усїх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались.
13. 1 повиводжу їх івпроміж народіві позбіраю з країн, та и приведу в їх вемлю, й пасти му їх по горах Ізрайлевих, поблизу потоків і по всіх осаджених місцях СІЄЇ 8ЄМЛЇ.
14. По гарних пасовищах пасти муїх, а будуть пастівники їх на високих горах Івраїлських; там вони будуть відпочивати на гарному пастівнику, і пастись на травньому пасовищі — на горах Ізраїлських.
15. Сам я пасти му вівцї мої, і самуказувати їм місце опочивку, говорить Господь Бог.
16. Котре заблудило, я відшукаю,котре відлучилось, заверну; поранене перевяжу, недужне покріплю, а надто жирне й буйне витрачу; буду їх пасти по правді.
17. Вас же, мої вівцї, так говоритьГосподь Бог, буду судити між вівцею а вівцею, між бараном а козлом.
18. Чи то ж не доволї з вас (ви багаті), пастись на доброму пасовищі, що ви ще й те, що вістанеться неспасене, витоптуєте ногами, самі пєте чисту воду, а остальню каламутите ногами вашими,
19. Так що вівцї мої мусять пастисьна витолоченому пасовищі, й пити воду, що ви скаламутили ногами вашими?
20. Тим же то ось як говорить Господь Бог до вас: Ось, я самий буду розсуджувати між ситою а захарчованою вівцею.
21. Позаяк ви все слабе тру чаєте тобоком то плечем і колете рогами, аж покіль геть повідганяєте,
22. То я допоможу овечатам моїм, і,не будуть вони вже чужою користю; я розсуджу між вівцею а вівцею.
23. І поставлю над вами єдиного пастиря, що пасти ме їх, — слугу мого з роду Давидового; він буде їх пасти, він буде пастирем над ними.
24. І буду я, Господь, їх Богом, слуга ж мій Давид буде князем серед них. Я, Господь, сказав се.
25. І вчиню 8 ними завіт мира та йповиганяю 8 землі хиже зьвіррє, й будуть жити собі безпеч у степу й спати по гаях.
26. Я дам їм і тим, що кругом горимоєї, благословенне, й буду їм посилати дощ у свій час, — се будуть дощі благословення.
