Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/766

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

754

Книга пророка Езекиїла 36. 37.


КНИГА ЕЗЕКИЇЛА 36. 37.


 34. А спустошену землю будуть вновпорати, тую землю, що лежала опустілою перед очима в кожного, хто мимо проходив, —

 35. Тоді будуть мовляти: Ось, таопустіла земля зробилась, наче сад Едемський, а ті порозвалювані, порозбивані, обезлюділі міста — тепер утверджені, й залюднені!

 36. І зрозуміють народи в округивас, що я, Господь, повалене знов будую, а попустошене знов засаджую. Я, Господь, сказав — і справдив.

 37. Так говорить Господь Бог: Ось,і в тому ще покажу ласку мою домові Ізрайлевому: я намножу його людьми, як отару овечу.

 38. Як без ліку бував жертовниховець у Ерусалимі підчас великих сьвят, оттак переповнені будуть людьми міста, передше безлюдні, і спізнають, що я — Господь.

Голова 37.

Спочила ж на менї рука Господня, й вивів мене Господь в дусї та й з’упинив мене посеред поля, і було там повно кістяків.

 2. І обвів мене навкруги, й оце лежало їх дуже багато по полі, а всі були дуже сухі.

 3. 1 промовив до мене: Сину чоловічий! чи сї костї ожиють? А я відказав: Господи Боже, ти один знаєш се.

 4. 1 промовив до мене: Вискажи пророцтво про сї кістяки й скажи їм: Ви, кістяки сухі, вислухайте слово Господнє!

 5. Так говорить Господь Бог до сихкостей: Ось, я вдихну в вас духа, щоб ви поробились ізнов живими.

 6. І обложу вас жилами й поростететілом і покрию вас скірою, й повдихаю дух у вас, і станете живими, та й зрозумієте, що я — Господь.

 7. Я виповів пророцтво, як мені заповіджено; й ось, як я ще пророкував, постав шелест, і почали кістки рухатись і кістка до кістки приставати.

 8. 1 постеріг я, аж ось на них жили,й поросли вони тілом, а зверхи покрила їх кожа, тілько не було ще дихання в них.

 9. Тоді сказав він менї: Вискажипророцтво духові, вискажи пророцтво, сину чоловічий, та й промов до духа: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди, духу, та й подихни на сї повбивані, а вони ожиють.

 10. Я виповів пророцтво, як він заповів менї, аж ось, повходив у них дух, і вони ожили та повставали на ноги — дуже, дуже багато люда.

 11. 1 сказав він до мене: Сину чоловічий! Отті костї — се все дом Ізраїля. Вони мовляють: Костї наші висхли, надія наша зникла; ми бо відорвані від кореня.

 12. Тим же то вискажи пророцтвой скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, я поодчиняю гроби ваші, й виведу вас, мій народе, з гробів ваших, та й заведу вас у землю Ізрайлеву.

 13. І зрозумієте, що я — Господь, якповідчиняю ваші гроби й повиводжу вас, мій народе, з гробів ваших,

 14. І дам вам духа мого, й ви зновожиєте, й ровміщу вас по 8емлї вашій, а тоді взнаєте, що я, Господь* сказав се — й справдив, говорить Господь.

 15. І надійшло до мене слово Господнє:

 16. Сину чоловічий! возьми одну палицю та й напиши на їй: Юдї й з’єднаним І8 ним синам Іграйлевим; та й возьми іце другу палицю, та й напиши на їй: Йосифові — а се палиця Е*раїмова й всего з’єднаного 8 ним дому Ізрайлевого.

 17. І склади їх одну з другою в однупалицю, щоб вони в руці твоїй були одно.

 18. І як питати муть у тебе 8емлякитвої: Чи не з’ясуєш нам, що се має значити?

 19. То скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, я вовьму жезло Йосифовє, що в руцї Ефраїмовій & 8*6динених із ним поколінь Ізраїлських, та й притулю його до жезла Юдиного, й зроблю їх одним жезлом в руцї в Юди.

 20. Коли ж обидві палицї, що наних понаписуєш, будуть у твоїй руцї перед очима в них,

 21. Тоді промов до них: Так говорить Господь Бог: Ось, я ваберу еи