765
Книга пророка Езекиїла 46. 47.
ефу на телця й ефу на барана, а на ягнята, скілько рука його подасть, оливи же по гину на ефу.
8. А як приходити ме князь, так мавввіходити через передвіррв у брамі й тівю ж дорогою виходити.
9. А як приходити ме ЛЮД 8ЄМЛЇ перед лице Господнє в сьвята, та хто ввійшов північньою брамою на молитву, той мав виходити брамою полуденньою; не буде виходити тією ж брамою, що нею ввійшов, а має виходити протилежною.
10. І князь має бути серед них; якувіходять вони, ввіходить і він; а як вони виходять, виходить і він.
11. А в сьвята й в урочисті днї хлїбового приношення від його має бути по єфі на назимка й по єфі на барана, на ягнята ж — скілько подасть рука його, олії ж по гину на еФу.
12. А коли князь по щиростї своїйсхоче принести всепаленнє чи подячню жертву Господеві, так мають відомкнути йому браму, повернену на схід сонця, і він упорає свій принос і свою подячню жертву так само, як упорав субітнього дня, і вийде; а як вийде, замкнуть ворота.
13. Що-дня принось Господеві навсепаленнє ягня-перволїтка без скази; що ранку принось його;
14. І додавай до того хлїбовий принос що ранку — шестину єфи та й оливи третину гина, щоб розмішати муку. Така віковічня постанова про хлїбовий принось Господеві, по всї часи.
15. Нехай на всепаленнв приносятьягня та хлїбовий принос і олїю що ранку повсячасно.
16. Так говорить Господь Бог: Коликнязь дає которому синові свойму дар (в 8емлї), так се має йти в наслїддє й синам його; ся держава їх має бути наслїдньою.
17. Коли ж він дасть І8 наслїддясвого в дарі которому підвластному свойму, то се буде належати тому тілько до року визволу, а тодї вернеться до князя. Тілько до синів його має переходити наслїддє його.
18. Та князеві не можна забиратинаслїднього паю у людей, витискаючи їх із держави їх. Тілько 8 власної держави можна йому надїляти дїтей своїх, щоб нїкого 8 мого люду не виганяно з держави його.
19. 1 привів мене тим ходом, ЩО 8боку в брамі, до сьвятих сьвітлиць про сьвященників, повернених на північ, і се — там одно місце вкраю на захід.
20. 1 промовив до мене: Се те місце,де сьвященники мають варити жертву 8а гріх, і за переступ, та пекти хлїбовий принос, не виносючи його до надвірніх сїней, на осьвяту люду.
21. І вивів мене до задвірніх сїней,і провів мене по чотирьох кутах сїней, і ось, в кожному куті сїней ще сїнки.
22. У всїх чотирьох кутах були критісїнки, вавдовжки сорок локот, а завширшки трийцять; однієї міри в усїх чотирьох кутах.
23. І навкруги всїх їх чотирьох —стїни, а при стінах пороблені куховарні навкруги.
24. І скавав менї: Се куховарнї, деслуги храму варити муть жертви людські.
Тодї привів мене навад ід храмовим дверям, і се — впід порога храму тече вода на схід сонця; храм бо стояв передом на схід сонця, а вода текла в під правого боку в храму від полуденнього боку в жертівника.
2. 1 вивів мене північніми воротами,й внадвірньою дорогою обвів мене до внадвірніх ворот, і се — вода тече по правому боцї.
3. Як пійшов той муж ід востоку,держучи в руцї поворозку, відміряв тисячу локот, та й завів мене в воду; води було по кісточки.
4. І відміряв ще тисячу, та й повівмене по водї; води було по колїна. І ще відміряв тисячу локот, та й повів мене далїй; води були по поясницї.
5. 1 ще відміряв тисячу, та тут булавже така течія, що я не міг бристи, бо вода була так високо, що треба було плисти, а перебристи сього потоку не було можна.
6. І сказав менї: Бачив, сину чоловічий? та й повів мене назад ід берегу сього потоку.
7. І як прийшов я назад, аж се —
